У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Коротких О.А.,
за участю
прокурора
Ковтун Н.Я.,
захисника
ОСОБА_3,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2008 року,
встановила:
зазначеним вироком засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України,
уродженця та мешканця м. Києва, не працюючого, розлученого, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, -
- за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі;
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянина України, уродженця м.Києва, мешканця с. Кодра Макарівського району Київської області, не працюючого, раніше судимого:
· 05.05.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
· 14.12.2004 року за ч.2 ст. 185, 71 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільненого 16.02.2008 року за відбуттям строку покарання, -
- за ч.2 п. 12 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.
За вироком судуОСОБА_1. та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисного вбивстваОСОБА_4. за таких обставин.
10 червня 2008 року близько 23 год. ОСОБА_3., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийшли за місцем проживання співмешканкиОСОБА_4. - ОСОБА_5. у квартируАДРЕСА_1, де усі разом почали розпивати спиртні напої. У процесі вживання спиртного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з однієї сторони, таОСОБА_3., з іншої сторони, на ґрунті неприязних стосунків виникла сварка, а потім у ОСОБА_2 з ОСОБА_1 за домовленістю між собою виник спільний умисел на позбавленняОСОБА_4. життя.
Для цього ОСОБА_3. та ОСОБА_2 11 червня 2008 року близько 1 год. 40 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи узгоджено з особистої неприязні доОСОБА_4., стали завдавати йому зі значною силою удари руками й ногами в життєво-важливі органи. При цьому ОСОБА_3. завдав приблизно 5 ударів кулаками по голові та 20 ударів ногами по тулубу, а ОСОБА_2 - приблизно 5 ударів по голові та 10 ударів ногами по тулубу ОСОБА_4., від чого той перестав подавати ознаки життя. З метою доведення до кінця спільного умислу на вбивство ОСОБА_3. взятим в квартирі кухонним ножем порізав ОСОБА_3обличчя та двома ногами стрибнув на його тулуб.
У результаті спільних дій ОСОБА_2 таОСОБА_1. потерпілому ОСОБА_3були спричинені численні тілесні ушкодження в області голови й тіла, у тому числі небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді закритої травми грудей та живота з двосторонніми переломами ребер з розривами пристінкової плеври (справа з 5-го по 12-те ребро, зліва з 2-го по 12-те ребро), переломами поперекових хребців хребта, розривами селезінки, печінки, обох нирок, правого наднирника, лівої легені, які в сукупності призвели до смертіОСОБА_4. на місці події.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вказує, що справа сфальсифікована, а суд, пославшись у вироку на показання свідка ОСОБА_5., не врахував дані про її особу та дав неправильну оцінку показанням свідківОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначає, що судом не було взято до уваги застосування до нього -ОСОБА_1., недозволених методів слідства з боку оперативних працівників міліції. Вважає, що внаслідок неврахування зазначених обставин йому призначено судом надмірно суворе покарання.
Вирок щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржений.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3, яка просила виправдати її брата або пом'якшити призначене йому покарання, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги засудженогоОСОБА_1., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватостіОСОБА_1. у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, ретельно перевірених у судовому засіданні, належно оцінених судом і детально наведених у вироку.
Зокрема, як видно з протоколу огляду місця події від 11.06.2008 року, в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, де проживала ОСОБА_5., виявлено трупОСОБА_4. з ознаками насильницької смерті.
Згідно з висновками судово-медичних експертиз при дослідженні трупаОСОБА_4. у нього виявлені численні тілесні ушкодження, що спричинялися протягом 30 хв. - 1 год., зокрема, в області голови у виді синців, саден, крововиливів, різаної рани щоки, перелому кісток носу, що утворилися від не менше десяти ударів руками, ногами, а різана рана - від дії гострого предмету, яким міг бути ніж, а також закрита травма грудей та живота у виді множинних синців, переломів ребер, хребців поперекової частини хребта, масивних розривів печінки, обох нирок, правого наднирника, лівої легені, що утворилися від не менше тридцяти ударів ногами, руками як спереду, так і по бічним поверхням тіла загиблого, і відносились до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Утворення сукупності цих ушкоджень не суперечило показанням ОСОБА_2 іОСОБА_1. на відтворенні обстановки та обставин події про локалізацію та спосіб нанесення ними тілесних ушкоджень ОСОБА_3 у тому числі щодо спільного завдання ними ударів ногами потерпілому по голові й тулубу. СмертьОСОБА_4. настала на місці події від закритої травми грудей та живота з розвитком шоку та крововтрати.
На досудовому слідстві як ОСОБА_3., так і ОСОБА_2 визнавали свою вину у вчиненні вбивстваОСОБА_4. з неприязні до нього.
У присутності захисників вони неодноразово давали показання, у тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, про мотиви своїх дій, послідовність і локалізацію завдання ударів ОСОБА_3 в області розташування життєво-важливих органів та про інші обставини, за яких вони позбавили його життя. При цьому вони визнавали спільний, узгоджений характер своїх дій щодоОСОБА_4. й те, що били його до тих пір, поки він не почав хрипіти і не перестав подавати ознаки життя. Також вони викладали обставини, які не могли бути відомі органам досудового слідства, та не заперечували, що очевидцем їх дій була свідок ОСОБА_5.
Зазначені показання засуджених про вчинення ними інкримінованого їм злочину підтверджені іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано визнав саме ці показання достовірними й поклав їх в основу вироку.
Так, свідок ОСОБА_5., будучи неодноразово допитаною, послідовно стверджувала, що по приходу до неї додому ввечері 10.06.2008 року у стані алкогольного сп'янінняОСОБА_4., ОСОБА_2 іОСОБА_1. останній закрив вхідні двері і забрав собі ключа від них. У подальшому під час вживання спиртного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3. виник конфлікт і ОСОБА_3. почав битиОСОБА_4. До нього приєднався ОСОБА_2, й вони вдвох тривалий час билиОСОБА_4. руками, ногами по голові, тулубу, періодично запитуючи, чи він ще живий. Від цих дій ОСОБА_1 втратив свідомість і не подавав ознак життя. Також ОСОБА_3. порізав ножем ОСОБА_3обличчя, стрибав на нього. На її вимоги припинити ці дії і випустити її з квартири, ніхто не реагував. Упевнившись, що ОСОБА_1 помер, ОСОБА_3. заснув у кімнаті, а ОСОБА_2 через деякий час погодився вийти з нею з квартири, щоб знайти можливість приховати труп, але їй вдалось з таксофону викликати працівників міліції.
Як убачається з показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6. та ОСОБА_7., вони, підтвердивши свої показання на досудовому слідстві, зазначали, що близько 5 год. 11.06.2008 року, проїжджаючи в складі автопатруля по вул. Щербакова в м. Києві, вони побачилиОСОБА_1., який підозріло вів себе, і зупинили його. Той став розповідати, що в якійсь квартирі випадково побачив труп. При пошуках квартири до них підійшла хазяйка, показала квартиру, в якій спав ОСОБА_3. Там же було виявлено трупОСОБА_4. При цьому як хазяйка квартири ОСОБА_5., так і ОСОБА_3. вказували, що до смерті ОСОБА_4. причетні двоє - сам ОСОБА_3. і ОСОБА_2, які били його.
Такі ж показання свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_7. наведені у вироку суду, а тому немає підстав вважати, що суд дав їм невірну оцінку, як про це зазначає засуджений ОСОБА_2 в касаційній скарзі.
Окрім того, свідкиОСОБА_8., ОСОБА_9- працівники міліції підтвердили, що після доставки ОСОБА_2 таОСОБА_1. до райвідділу і при відтворенні з ними обстановки та обставин події ті в їх присутності та присутності захисників і понятих без будь-якого незаконного тиску чи фізичного насильства добровільно визнавали факт спільного побиття нимиОСОБА_4. і заподіяння йому смерті, вказуючи при цьому на більш активну роль ОСОБА_2
Згідно з даними проведених по справі експертиз, у квартирі ОСОБА_5. виявлено сліди пальців ОСОБА_1., ніж зі слідами крові чоловіка, на вилученому у ОСОБА_2 одязі - сліди крові чоловіка, а в піднігтьовому вмістіОСОБА_4. - епітеліальні клітини осіб чоловічої статі.
Усі ці докази отримані у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою, не містять суттєвих суперечностей, внаслідок чого немає підстав вважати їх недостовірними.
На достовірність показань свідка ОСОБА_5. ніяким чином не впливала характеристика її особи як такої, що схильна до вживання спиртного, як про це зазначає ОСОБА_2 в касаційній скарзі, оскільки по справі не встановлено недостовірності її показань та обмови цим свідком засуджених.
Суд зазначеним вище доказам щодо характеру, мотиву, послідовності й узгодженості дій засуджених, обстановки в момент події злочину, характеру і локалізації виявлених уОСОБА_4. тілесних ушкоджень дав належну оцінку і дійшов правильного висновку, що дії ОСОБА_2 іОСОБА_1. були заздалегідь обумовлені та спрямовані на умисне вбивствоОСОБА_4. з виниклих особистих неприязних стосунків; при цьому кожен з них виконав ту частину дій, які група вважала необхідними для реалізації спільного умислу на вбивство.
Доводи засудженогоОСОБА_1. про те, що він не причетний до вбивстваОСОБА_4., оскільки тільки розбороняв його та ОСОБА_2, а вбивство учинив один ОСОБА_3., ретельно перевірялися судом і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності і спростовуються дослідженими по справі доказами.
Твердженню засудженогоОСОБА_1. про те, що під час досудового слідства він давав визнавальні показання, обмовляючи себе під впливом фізичного насильства, застосованого до нього працівниками міліції після затримання, а потім змінив ці показання, оскільки перестав побоюватись такого впливу, суд також дав у вироку належну оцінку та, перевіривши це твердження, обґрунтовано дійшов висновку про його недостовірність та правильність постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції за заявоюОСОБА_1.. На підтвердження цього висновку суд навів у вироку відповідні мотиви з посиланням на конкретні докази, які спростовували твердженняОСОБА_1., і з ними погоджується колегія суддів.
Підстав вважати кримінальну справу щодоОСОБА_1. сфальсифікованою немає. Окрім того, сам ОСОБА_2 в касаційній скарзі не наводить ніяких доводів на підтвердження фальсифікації справи.
Таким чином, по справі доведена винуватістьОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України, і за цим законом дії засудженого кваліфіковано правильно.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни вироку, по справі не встановлено.
За таких обставин відсутні підстави для скасування вироку з направленням справи на нове розслідування, як про це порушується питання в касаційній скарзі засудженогоОСОБА_1.
Покарання ОСОБА_1. призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України в межах санкції ч. 2 ст. 115 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину і ступеню активності в ньому, даних про особу засудженого, який раніше учиняв злочини, характеризувався посередньо, зловживав спиртними напоями і страждав хронічним алкоголізмом. Також судом взято до уваги сімейні обставиниОСОБА_1., наявність обтяжуючої його покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і відсутність пом'якшуючих покарання обставин.
З огляду на це, ОСОБА_1. за видом і розміром призначено справедливе покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Тому немає підстав вважати, що призначене ОСОБА_1. покарання є надмірно суворим, як про це зазначається в касаційній скарзі засудженого.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу засудженогоОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Кармазін Ю.М. Кліменко М.Р. Коротких О.А.