Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 10 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

такий, що судимості не має,

засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

такий, що судимості не має,

засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

такий, що судимості не має,

засуджений за ч.1 ст. 396 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України на нього покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03 жовтня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишений без зміни, ОСОБА_3 вирок у апеляційній інстанції не оскаржував.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнані винними у вчиненні наступного.

28 січня 2007 року ОСОБА_2 близько 02 годин 30 хвилин, в стані алкогольного сп'яніння, біля "Експерес-кафе", розташованого по вул.Грушевського, 55/1 у м.Дрогобичі Львівської області, зустрів ОСОБА_5, з яким у нього виникла конфліктна ситуація. В цей час з кафе вийшов ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, він втрутився в конфлікт на стороні ОСОБА_2, після чого у нього з ОСОБА_2 виник умисел на побиття ОСОБА_5 Тоді вони безпричинно, з хуліганських спонукань, спочатку ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5 кулаком в обличчя, потім ОСОБА_2 кулаком у груди. ОСОБА_5 почав тікати, але вони його наздогнали, ОСОБА_1 повалив ОСОБА_5 на землю, а коли він лежав на землі, то вони, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, хизувалися своє чисельною перевагою, проявляли грубість та нахабність, висловлювались нецензурно та били його руками і ногами по різним частинам тіла, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер 01 лютого 2007 року.

Очевидцем цих подій був ОСОБА_3, якому ОСОБА_1 біля зазначеного кафе, після заподіяння разом з ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, від яких він помер, та таємно заволодівши мобільним телефоном марки "Соні-Еріксон Т160", який належав ОСОБА_5, передав цей мобільний телефон, а ОСОБА_3, достовірно знаючи, що він є предметом, здобутим під час вчинення тяжкого злочину, прийняв його та на прохання ОСОБА_1 умисно кілька днів зберігав за місцем свого проживання, чим заздалегідь не обіцяно приховав сліди тяжкого злочину та предмет, здобутий під час вчинення злочину і у період з 28 січня 2007 року по 28 лютого 2008 року не повідомив правоохоронні органи про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тяжкого злочину, хоча повинен був це зробити.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 посилається на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вважає, що вони повинні бути засуджені ще і за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України, оскільки під час заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 також заволоділи його мобільним телефоном та посвідченням працівника міліції. З цих підстав просить судові рішення щодо них змінити, призначити їм більш суворе покарання, збільшити розмір моральної шкоди та вирішити питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги потерпілої, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів.

Доводи касаційної скарги потерпілої ОСОБА_4 про необхідність засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ще і за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України визнані безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, у судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виключивши з нього кваліфікацію їх дій за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України.

Суд, відповідно до вимог ч.4 ст. 277 КК України, роз'яснив потерпілій її право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі та надав можливість порадитись із представником потерпілої в суді щодо її позиції з цього питання. Потерпіла ОСОБА_4 та її представиник відмовились пітримувати обвинувачення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у раніше пред'явленому обсязі, тому суд, враховуючи вимоги ст. 275 КПК України про розгляд справи лише в межах пред'явленого обвинувачення, обгрунтовано вирішував питання щодо винності підсудних лише в межах пред'явленого прокурором та підтриманого потерпілою обвинувачення.

Враховуючи наведене, колегія суддів не убачає підстав для скасування вироку суду у зв'язку з необхідністю пред'явлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нового обвинувачення.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та кваліфікації їх дій судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих та достатніх доказах.

Покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про їх особи, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, суд врахував, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, негативно характеризуються за місцем утримання під вартою, мають молодий вік. Таке покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі вирішений правильно з врахуванням всіх обставин справи, які мали істотне значення, та вимог розумності і справедливості.

Підстав для призначення засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш суворого покарання та збільшення розміру стягнутої з них моральної шкоди колегія суддів не убачає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення.