Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_4 і його представників - адвоката ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 листопада 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не маючого судимості,

за ст. 116 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі,

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 4 липня 2007 року у АДРЕСА_1, у стані сильного душевного хвилювання декількома ударами ножа в груди вбив ОСОБА_5

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20 лютого 2008 року вирок змінено. ОСОБА_1 пом'якшено покарання за ст. 116 КК України до трьох років обмеження волі.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу - направити на новий апеляційний розгляд. Твердить, що судове слідство було проведено однобічно, неповно, з істотними порушеннями норм КПК України (1001-05) , а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що місцевий суд неправильно розцінив злочинні дії засудженого. Вважає, що засудженому призначено надмірно м'яке покарання, до того ж він має нести відповідальність за умисне вбивство потерпілого.

Представник потерпілого ОСОБА_3 у своїй касаційній скарзі також просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1через неправильне застосування кримінального закону та м'яке покарання. Вважає, що судові інстанції не врахували поведінку потерплого і винуватого, їхні взаємостосунки, які передували злочину, під час його вчинення і постановили несправедливе рішення.

Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі просить скасувати вирок і ухвалу щодо ОСОБА_1з направленням справи на новий судовий розгляд. Твердить, що суд розглянув справу з істотними порушеннями норм КПК України (1001-05) , зокрема клопотання не досліджувались і рішення щодо них приймались суддею не в нарадчій, а в залі судового засідання. Вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон і призначив винуватому м'яке покарання. На його думку, в діях засудженого вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступи адвоката ОСОБА_2 і представника потерпілого ОСОБА_3, які підтримали доводи своїх касаційних скарг і просили скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1з направленням справи на новий судовий розгляд, думку прокурора, який вважав, що скарги підлягають задоволенню, а вирок та ухвала - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.

За змістом ст. 116 КК України обов'язковою ознакою душевного хвилювання є раптовість учинення злочину, як безпосередня реакція на подію, що його викликала. Такий психічний стан може бути спричинений систематичним знущанням, протизаконним насильством чи тяжкою образою з боку потерпілого.

Питання наявності чи відсутності сильного душевного хвилювання вирішується, в тому числі і через призначення судової експертизи за участю психологів і психіатрів, Експертні суперечності розв'язуються шляхом призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 116 КК України за ознаками умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи з боку потерпілого, але у вироку не зазначив, в чому конкретно полягала раптовість поведінки засудженого і, що саме в даному випадку викликало його поведінку.

Суд визнав, що ОСОБА_1 вбив ОСОБА_3 у стані сильного душевного хвилювання, поклавшись виключно на висновки експерта - психолога, але не звернув уваги, що в матеріалах справи є дві суперечливі експертизи. Згідно амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 447 від 2.08.2007 р. у ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованого йому діяння не спостерігалося будь-яких клінічних ознак психічного захворювання і тимчасового розладу психічної діяльності. Він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а. с. 191 - 194). Згідно висновку судово-психологічної експертизи № 979 к від 17.09.2007 р., ОСОБА_1 не перебував у стані фізіологічного афекту, тут же зазначено, що на момент вчинення протиправних дій ОСОБА_1 перебував у стані стресу, який спричинив дезорганізуючий вплив на його свідомість та поведінку. Такий стан може кваліфікуватися як стан сильного душевного хвилювання (а. с. 211 - 216).

У такому разі для з'ясування психічного стану засудженого на момент вчинення інкримінованого йому діяння суд мав призначити комплексну психолого-психіатричну експертизу, але не зробив цього. Адвокатом ОСОБА_2 було заявлено клопотання щодо проведення комісійної судово-психологічної експертизи; суд відхилив його, але й зробив це всупереч вимог КПК України (1001-05) .

Зазначені помилки місцевого суду залишилися поза увагою і при розгляді справи апеляційним судом.

Отже, доводи, викладені у касаційних скаргах, щодо скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, зокрема й ті, що стосуються м'якості призначеного покарання засудженому, є слушними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок у справі постановлений з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що рішення суду про застосування зазначеної норми кримінального закону є сумнівним, а призначене засудженому покарання не відповідає положенням ст. 65 КК України.

При новому розгляді справи суду належить звернути увагу на зазначені недоліки, усунути їх і постановити у справі таке рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги потерпілого ОСОБА_4 і його представників - адвоката ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 листопада 2007 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 20 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.