Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постановлені щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 судові рішення.

Вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2007 року

ОСОБА_1,

4 січня 1963 року народження,

раніше не судимого, -

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 194 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 4 ст. 29-6 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. остаточно визначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 п.п. 2, 3, 4 КК України.

ОСОБА_2,

6 червня 1988 року народження,

раніше не судимого, -

засуджено:

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 194 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 4 ст. 29-6 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 остаточно визначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 п.п. 2, 3, 4 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 змінено. Визначено вважати їх засудженими за ч. 2 ст. 194 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки кожного. Перекваліфіковано їх дії з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 355 КК України і призначено їм за цим законом покарання у виді 5 років позбавлення волі кожному. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. та ОСОБА_2 остаточно визначено 5 років позбавлення волі кожному. За ч. 4 ст. 296 КК України провадження по справі закрито за відсутністю в діях засуджених складу зазначеного злочину. В решті цей вирок залишено без зміни.

Згідно вироку суду, зі змінами, внесеними апеляційним судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у тому, що 24 січня 2007 року, приблизно о 8 годині, за попередньою змовою між собою, власним автомобілем ЗАЗ-110307, державний НОМЕР_1, приїхали в с. Мар'янівка Маловисківського району Кіровоградської області, з метою примушування ОСОБА_3до виконання цивільно-правових обов'язків, щоб повернути гроші, які останній отримав шляхом обману за зданий 22 січня 2007 року на пункт прийому металобрухт, переданий йому ОСОБА_8. і який він здав у порушення домовленості у відсутності ОСОБА_2., який повинен був проконтролювати вагу та вартість металобрухту, отримати гроші від ОСОБА_3. і поділитися ними з ОСОБА_8. Для цього засуджені взяли мисливську рушницю НОМЕР_2, яку ОСОБА_2 зарядив п'ятьма патронами, і газовий пістолет "ІЖ". У АДРЕСА_1 вибрали безгосподарне домоволодіння, куди заманили ОСОБА_3. під приводом придбання у них металобрухту по ціні 50 коп. за кілограм. Приблизно о 9 годині вищезазначеного числаОСОБА_3прибув у двір вказаного будинку, куди його привів ОСОБА_1, і побачив на подвір'ї ОСОБА_2. з рушницею в руках, зрозумів мету їх зустрічі й намагався втекти, побігши в напрямку ОСОБА_2, який здійснив постріл у землю перед потерпілим, після чого останній побіг у зворотному напрямку, однак ОСОБА_1 ударив його рукояткою газового пістолету по голові, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Після цьогоОСОБА_3знову підбіг до ОСОБА_2, схопив руками за ствол рушниці і намагався вирвати її з рук останнього, в результаті чого стався необережний постріл, яким потерпілого було поранено в живіт та завдано йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Скориставшись розгубленістю ОСОБА_2.,ОСОБА_3вибіг з двору, на ходу сів у кабіну автомобіля ЗІЛ, на якому він приїхав по металобрухт разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5., і вони відразу поїхали в центр с. Мар'янівка, де залишили автомобіль та повели ОСОБА_3. до медпункту для надання останньому медичної допомоги.

Переслідуючи автомобіль ЗІЛ, засуджені наздогнали його в центрі с. Мар'янівка і, вважаючи що автомобіль належитьОСОБА_3., з метою помсти, вирішили його пошкодити. Для цього, діючи узгоджено між собою, ОСОБА_2. зробив один постріл по передньому лівому колесу автомобіля і три постріли по задньому колесу, тим самим пошкодивши їх та привівши автомобіль у непридатний для цільової експлуатації стан, а потім ОСОБА_1 з мисливської рушниці здійснив один постріл у заднє ліве колесо автомобіля і чотири постріли в передню частину автомобіля, пошкодивши його та привівши у непридатний для цільової експлуатації стан, чим завдали потерпілому ОСОБА_4. матеріальну шкоду на суму 3220,25 грн.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачувалися у тому, що, здійснюючи постріли з рушниці в центрі села, в присутності людей, ігноруючи при цьому правила поведінки в громадському місці, скоїли грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. За цим обвинуваченням апеляційний суд провадження по справі щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 закрив за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

У касаційному поданні прокурор вказує на безпідставність перекваліфікації дій ОСОБА_1. та ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 355 КК України, необґрунтованість закриття справи за ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки, на думку прокурора, в діях засуджених наявний склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 та ч. 4 ст. 296 КК України. Крім того, посилається на невідповідність призначеного місцевим та апеляційним судами покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених. Просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та кваліфікація їх дій за зазначеною статтею не оспорюються у касаційному поданні та ґрунтуються на досліджених судом доказах.

Суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про те, що судом першої інстанції були правильно встановлені фактичні обставини справи, але діям засуджених була дана невірна юридична оцінка і обґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 187 на ч. 3 ст. 355 КК України та закрив провадження по справі за ч. 4 ст. 296 КК України за відсутністю в діях засуджених складу цього злочину.

Такий висновок апеляційний суд зробив, зокрема, на підставі показань засуджених ОСОБА_1, які в судовому засіданні показали, щоОСОБА_3обманув ОСОБА_2 і не повернув йому гроші за зданий ним металобрухт, тому вони (ОСОБА_2) домовилися помститися йому і відібрати належні ОСОБА_2 гроші.

Ці показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_3., який підтвердив, що він домовився з ОСОБА_2. разом здати належний їм металобрухт. Проте він здав металобрухт сам і кошти ОСОБА_5. не передав, тому останній вирішив, що його обманули.

З наведеного та інших наявних в матеріалах справи доказів убачається, що у ОСОБА_1не було наміру заволодівати чужим майном, вони намагалися змусити ОСОБА_3. повернути кошти, які той безпідставно отримав від здачі металобрухту, наданого йому ОСОБА_2. та ОСОБА_8

Тому, правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1об'єктивної сторони розбою і вірно кваліфікував їх дії за ч. 3 ст. 355 КК України.

Крім того, як убачається з встановлених судом на підставі показань засуджених ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_4., свідка ОСОБА_7. фактичних обставин справи, дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2 в центрі с. Мар'янівка були спрямовані на заподіянняОСОБА_3. матеріальної шкоди шляхом пошкодження автомобіля ЗІЛ, який, як вони вважали, належав останньому. З цією метою вони, переконавшись, що в кабіні зазначеного автомобіля і поблизу нікого немає, не виходячи зі свого автомобіля, не показуючи вогнепальну зброю, з близької відстані зробили постріли по колесах автомобіля ЗІЛ і передній решітці та відразу покинули місця події.

Вищезазначене свідчить про відсутність у ОСОБА_1умислу на грубе порушення громадського порядку та правильність закриття провадження по справі за ч. 4 ст. 296 КК України за відсутністю в діях ОСОБА_1складу зазначеного злочину.

При призначенні засудженим покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи винних, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, щиро покаялися у вчиненому, позитивно характеризуються, мають на утриманні неповнолітніх дітей. Зазначені обставини правильно були визнані судом як такі, що пом'якшують покарання.

З урахуванням наведеного та повного відшкодування засудженими потерпілим матеріальної і моральної шкоди, колегія суддів вважає обране ОСОБА_1. та ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів і підстав для скасування судових рішень із-за м'якості призначеного засудженим покарання не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційного подання прокурора по справі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 відмовити.