Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 5 лютого 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженогоОСОБА_1. та захисників ОСОБА_3. і ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2006 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

судимого 16.12.02 р. за ч. 1 ст. 190

і ч. 1 ст. 368 КК України на три роки позбавлення волі

зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України на один рік шість місяців іспитового строку,

за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 304 КК України на п'ять років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 383 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

не маючу судимості,

за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на десять років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_2неповнолітня, втягнув її у пияцтво і під час розпивання з нею спиртного схилив її до вчинення злочинів. Він разом із ОСОБА_2і за його пропозицією в ніч на 4 травня 2004 року на території садового товариства "Каскад" у с. Хотянівка Вишгородського району напали на ОСОБА_5. і з користі та з особливою жорстокістю вбили його. Вони зірвали з потерпілого одяг, забрали в нього гроші, а потім почергово нанесли йому численні побої. Вдвох били руками і ногами. ОСОБА_2передала ОСОБА_1ножа, яким той порізав потерпілому вухо. Після цього ОСОБА_1обухом сокири збив ОСОБА_5на підлогу і бив гостряком сокири по нозі потерпілого. ОСОБА_2порізала потерпілому статевий орган ножем, різала йому живіт. Продовжили наносити удари по голові потерпілому: ОСОБА_1сокирою, а ОСОБА_2- молотком. Разом зв'язали потерпілого. Потім ОСОБА_1держав потерпілого за голову, а ОСОБА_2залила йому в рот оцту і заткнули рот білизною. Після цього ОСОБА_1наступив на шию побитому ОСОБА_5ногою і задушив його.

Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи в Київському СІЗО № 13, завідомо неправдиво повідомив правоохоронні органи про те, що в нього і його родичів правоохоронці вимагають хабар у розмірі 10.000 дол. США.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 жовтня 2006 року зазначений вирок щодо ОСОБА_2. за її касаційною скаргою і касаційним поданням прокурора змінено. Виключено рішення суду про конфіскацію майна неповнолітньої засудженої.

Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі з доповненнями до неї просить вирок скасувати, а справу - направити на додаткове розслідування. Твердить, що він невинуватий, щодо нього проявлено упередженість, а справу розглянуту необ'єктивно і з порушенням права на захист. Вважає, що належить з'ясувати обставини щодо змови на жорстоке вбивство потерпілого і змови як такої.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3. просить вирок скасувати, а справу - направити на додаткове розслідування. На його думку, не були з'ясовані обставини щодо втягнення ОСОБА_1неповнолітньої ОСОБА_2у пияцтво і злочинну діяльність, а також обставини вчинення ОСОБА_1нападу й умисел на вбивство потерпілого.

Захисник ОСОБА_4. скаржиться на те, що органами досудового слідства було порушено право засудженого на захист, тому вирок підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступ засудженого ОСОБА_4, який підтримав доводи касаційних скарг, думку прокурора щодо відмови в задоволенні касаційних скарг і залишення вироку стосовно ОСОБА_4 без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, грунтуються на перевірених доказах і є правильними. Обгрунтованими є і висновки суду щодо змісту умислу ОСОБА_1, які заперечуються в касаційних скаргах. Суд виходив із того, що ОСОБА_1був ініціатором убивства потерпілого ОСОБА_5і безпосереднім виконавцем задуманого, оскільки він і ОСОБА_2діяли узгоджено з метою позбавлення життя потерпілого.

Про те, що ОСОБА_1і ОСОБА_2домовились і вбили ОСОБА_5обопільно, вони підтверджували на допитах. Обоє розповідали, що зазначену розправу над потерпілим учинили після вживання спиртного. Спочатку обшукали потерпілого, знайшли в нього гроші і відібрали їх. Били потерпілого почергово і впродовж тривалого часу.

При з'ясуванні умислу ОСОБА_1 суд, як видно з вироку, врахував усі обставини справи в сукупності. Аналіз мотивів злочину свідчить, що ОСОБА_1і ОСОБА_2не схотіли залишати ОСОБА_5живим, бо злякались помсти з боку товаришів потерпілого. Тому вирішили його вбити. Продовжуючи побиття потерпілого молотком і сокирою, вони нанесли йому згідно з висновками судово-медичної експертизи, в тому числі не менше 20 ударів молотком і сокирою по голові, тулубу. Били його ногами і руками, при цьому не звертали уваги на страждання потерпілого. Кожний з них, діяв як і домовлялися, з метою позбавлення життя потерпілого. Вони бачили, що побитий страждав від нанесених ударів і просився відпустити, але вони продовжили виконувати задумане. Різали йому ножем вухо, руку, статеві органи, били його гостряком сокири по ногах. Ніж передавали з рук у руки. Щоб потерпілий не чинив опору, вони зв'язали йому мотузкою ноги. Закінчили розправу тим, що ОСОБА_1тримав ОСОБА_5за голову, а ОСОБА_2заливала ОСОБА_5в рот оцет. Після цього ОСОБА_1наступив зв'язаному ОСОБА_5на горло і душив його доти, поки той не припинив подавати ознаки життя.

Зазначені пояснення засуджених зібраними у справі доказами не були спростовані, тому суд визнав їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, і поклав їх в основу вироку.

У цьому зв'язку привертають увагу показання свідків. Зокрема свідок ОСОБА_6. на допиті підтвердила, що вона зустрічалась з ОСОБА_1і той повідомив, що він разом із ОСОБА_2вбили потерпілого Михайла. За його словами, це трапилось на дачі в с. Хотянівці. ОСОБА_1розповів, як було вчинено розправу. Твердив і про те, що він бив потерпілого сокирою. Сам показав закопаний труп потерпілого і просив нікому не повідомляти про це, погрозивши розправою за непослух.

На місці події знайдено кухонний ніж, сокиру і молоток, якими було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому Лазарцю. На вилученому одязі ОСОБА_1 виявлено сліди крові, які не виключаються від потерпілого ОСОБА_5.

Усе це підтверджує, що поведінка ОСОБА_1, яка передувала злочину, під час його вчинення і після цього давала суду підстави визнати, що він мав умисел на вбивство потерпілого ОСОБА_5і виконав задумане.

Досліджуючи об'єктивну сторону складу злочину, суд визнав, що ОСОБА_1під час нападу спільно з ОСОБА_2, наносячи численні удари руками і ногами, а також сокирою по голові ОСОБА_5, усвідомлював, що здійснює посягання на життя потерпілого, він передбачав, що наслідком такого його діяння буде смерть потерпілого, і бажав настання цього наслідку. ОСОБА_1усвідомлював і те, що завдає ОСОБА_5особливі страждання, коли з ОСОБА_2наносили зв'язаному потерпілому удари гостряком сокири по ногах, різали вухо, полові органи, заливали в рот оцет; усвідомлював ОСОБА_1, що завдає ОСОБА_5особливі страждання шляхом заподіяння разом із ОСОБА_2великої кількості тілесних ушкоджень сокирою і молотком по голові, перед тим як душив потерпілого ногою на шию. За наведеними ознаками суд правильно кваліфікував зазначені дії ОСОБА_1 за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 4 ст. 187 КК України.

Правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 304 і ч. 2 ст. 383 КК України. У матеріалах справи зібрано достатньо доказів про конкретні дії ОСОБА_1, пов'язані з безпосереднім впливом, психологічним і фізичним, на неповнолітню ОСОБА_2з метою викликати в неї прагнення взяти участь у нападі та вбивстві потерпілого. Це вбачається як із показань ОСОБА_2, так і з показань самого ОСОБА_1, на які суд послався у вироку. Вмотивованим є рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у завідомо неправдивому повідомленні органу дізнання про вчинення злочину, поєднаному з обвинуваченням особи в особливо тяжкому злочині.

Доводи в касаційній скарзі ОСОБА_1 про те, що він не є осудним, бо взагалі не пам'ятає, що вчинив стосовно потерпілого, а суд, на його думку, на ці обставини уваги не звернув, є безпідставними. Зазначені посилання засудженого є аналогічними його доводам у судовому засіданні, які належно перевірені і свого підтвердження не знайшли. Установлено, що в період часу, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_1діяння, він не виявляв ні ознак психічного захворювання, ні ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психологічним станом ОСОБА_1міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_1не перебував у стані фізіологічного афекту, а також в іншому суттєво вираженому емоційному стані.

Даних про те, що під час досудового слідства чи розгляду кримінальної справи і постановлення щодо ОСОБА_1 зазначеного вироку було допущено порушення норм КПК України (1001-05) , в тому числі тих норм, які регулюють право на захист ОСОБА_1, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, не виявлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд відповідно до положень ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним особливо тяжких злочинів, усі дані про його особу. Тому призначене ОСОБА_1покарання, на думку колегії суддів, є необхідне і й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженогоОСОБА_1. і захисників ОСОБА_3. та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.