Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Харківської області на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 травня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянина України, судимого 22.11.2006 року за ст.ст. 309 ч. 1, 321 ч. 1 КК України

на 1 рік позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,-

засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Згідно з вироком,ОСОБА_1. визнано винним у тому, що 4 червня 2007 року, приблизно о 20 год. 15 хв., знаходячись біля перукарні "Аллегро"АДРЕСА_1 він відкрито заволодів мобільним телефоном "BENQ-SIEMENS" з карткою пам'яті та стартовим пакетом до нього загальною вартістю 709 грн., що належав неповнолітньому ОСОБА_2

У касаційному поданні порушено питання про скасування вироку щодо засудженогоОСОБА_1. та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості з посиланням на те, що грабіж він вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком. Крім того прокурор вказує на те, що всупереч вимог ст. 71 КК України, суд не призначив йому покарання за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про обгрунтованість касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, грабіж ОСОБА_1 вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком. Тому згідно з ч. 3 ст. 78 КК України остаточне покарання йому мало бути призначене за правилами, передбаченими у статтях 71 та 72 КК України.

Проте суд зазначених вимог кримінального закону не виконав. Більш того, як обгрунтовано зазначено у касаційному подання прокурора, належно не врахувавши тяжкість злочину та особу засудженого, в порушення вимог ст. 372 КПК України суд призначив йому покарання у виді штрафу, яке за своїм видом та розміром є явно несправедливим внаслідок м'якості, бо не відповідає вимогам ч. 2 ст. 65 КК України про призначення особі, яка вчинила злочин, необхідного і достатнього покарання для її виправлення та попередження нових злочинів.

Тому відповідно до положень ст. 398 КПК України, вирок щодоОСОБА_1. підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, що суд має врахувати при новому розгляді справи.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.