Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 03 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

така, що судимості не має,

яка обвинувачувалась у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 386, ч.1 ст. 366 КК України, звільнена від кримінальної відповідальності та справа щодо неї закрита на підставі ст. 6 п.4 КПК України, п."г" ч.1 ст.1 Закону України "Про амністію" від 09 червня 2007 року.

У апеляційному порядку постанова щодо ОСОБА_1 не переглядалася.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що працюючи на посаді голови садового товариства "Черешня", як службова особа, на яку покладено виконання адміністративно-розпорядчих функцій, 14 серпня 2007 року склала та передала ОСОБА_2 завідомо неправдиві документи - довідку про те, що та є членом СТ "Черешня" і має в ньому земельну ділянку загальною площею 0,05 га, та виписку з протоколу засідання правління СТ "Черешня", за що отримала від ОСОБА_2 хабар 300 гривень.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Сорокіної О.А., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (2341-14) , а також на підставі Закону України про амністію або акту помилування. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 01 жовтня 1996 року (з наступними змінами), дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ними чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.

Стаття 12 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року прямо передбачає, що дія цього закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно. Стаття 17 цього ж закону передбачає, що цей закон набирає чинності з дня його опублікування, цей закон опублікований 09 червня 2007року і дія Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) поширюється на злочини, які були вчинені до дати його опублікування включно.

Як убачається з матеріалів справи, злочин ОСОБА_1 вчинила 14 серпня 2007 року, тобто вже після набрання чинності Законом України "Про амністію" від 19 квітня 2007 (955-16) року.

Крім того, суд послався як на підставу для закриття справи на Закон України "Про амністію" від 09 червня 2007 року, але цей закон був прийнятий 19 квітня 2007 року.

При закритті кримінальної справи та звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п."г" ст.1 Закону України "Про амністію" від 09 червня 2007 року суд застосував кримінальний закон, який не підлягає застосуванню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду.