У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Гошовської Т.В. і Пошва Б.М.,
за участю прокурора
Брянцева
В. Л.
розглянула в судовому засіданні 29 січня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1. на вирок апеляційного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2008 року, яким
ОСОБА_1,
що народивсяІНФОРМАЦІЯ_1 року
в с. Великі Ком'яти Виноградівського району Закарпатської області,
раніше судимого19 лютого 2008року
Виноградівським районним судом
Закарпатської області за ч. 1 ст. 185 КК України
на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком
на 1 рік 6 місяців на підставі ст. 75 КК України,
засуджено:
- за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на 10 років з конфіскацією всього майна;
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 13 років з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинівОСОБА_1. призначено - 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК УкраїниОСОБА_1. остаточно призначено - 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути зОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 2 234 грн. 35 коп. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_1а за вироком суду визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.
27 грудня 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані та знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, в ході сварки схопив зі столу ніж та наніс ним удар в область шиї, внаслідок чого пошкодив праву сонну артерію, що призвело до гострої крововтрати та смерті потерпілої на місці. Потім ОСОБА_1, упевнившись у тому, що потерпіла не подає ознак життя, викрав 3 269 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку та просить пом'якшити призначене покарання. Зазначає, що суд, призначив йому занадто суворе покарання та не взяв до уваги пом'якшуючі обставини.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1а потерпілий ОСОБА_2просить залишити вирок суду без зміни, оскільки він є законним і обґрунтованим, а скаргу засудженого залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що вирок підлягає зміні в частині призначення покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Винуватість ОСОБА_1а у вчиненні інкримінованих йому злочинів матеріалами справи доведена і у касаційній скарзі не оспорюється.
Зокрема, сам засуджений ОСОБА_1 вину свою визнав та показав у судовому засіданні, що дійсно він 27 грудня 2007 року зайшов до квартири ОСОБА_2аби взяти в борг самогону, проте ОСОБА_2відмовила йому. Тому він, розлютившись, вдарив останню ножем в шию, а потім у спальні під подушкою знайшов близько 2 500 грн., які витратив на власний розсуд.
Винуватість ОСОБА_1а підтверджується і іншими доказами.
Так, свідок ОСОБА_3показала, що 27 грудня 2007 року, увійшовши до квартири ОСОБА_2, вона побачила останню в крові мертвою.
З даних протоколу огляду місця події вбачається, що під час огляду квартири по вулиці площа АДРЕСА_1 було виявлено труп потерпілої ОСОБА_2з ознаками насильницької смерті, а поруч лежав кухонний ніж в крові (т. 1 а. с. 6 - 24).
З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що смерть ОСОБА_2. настала внаслідок різаної рани в ділянці шиї з пошкодженням сонної артерії, що супроводжувалось масивною зовнішньою кровотечею, що призвело до гострої крововтрати. Навіть надання своєчасної кваліфікованої допомоги для врятування життя потерпілої є малоймовірним. Тілесне ушкодження виникло від дії гострого ріжучого предмета, типу леза ножа (т. 2 а. с. 3 - 6).
З висновків судово-криміналістичних експертиз, видно, що тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_2 виникли внаслідок дії гострого краю леза клинка ножа, який був виявлений на місці скоєння злочину, тобто кухонним ножем, вилученим з місця події; на змивах з даного кухонного ножа виявлені сліди бурого кольору, якими є кров людини і така по груповій приналежності належить потерпілій ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 27 - 29, 34 - 37).
З висновку судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_1. душевним захворюванням не страждає і не страждав, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними і тому його обґрунтовано визнано осудним.
Всебічно і об'єктивно дослідивши та належно оцінивши докази у їх сукупності, суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1а за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України врахував тяжкість вчинених злочинів, дані, що характеризують особу винного, конкретні обставини, за яких було вчинено злочини, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При цьому були враховані і ті обставини, що пом'якшують покарання, на які є посилання у касаційній скарзі засудженого.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1у, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд допустився помилки, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України, а саме, частково приєднавши до покарання за останніій злочин покарання, призначене за попередній злочин, що передбачений ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України. В порушення чинного законодавства, суд частково склав покарання, тоді як з матеріалів справи вбачається, що другий злрчин ОСОБА_1 вчинив до постановлення вироку за перший злочин, а в такому випадку покарання виконуються самостійно, їх складати не можна.
Тому вирок необхідно змінити, виключити із резолютивної частини рішення про застосування ч. 4 ст. 70 КК України.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженогоОСОБА_1. задовольнити частково, а вирок апеляційного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. З резолютивної частини вироку виключити застосування щодоОСОБА_1. ч. 4 ст. 70 КК України. ВважатиОСОБА_1. засудженим за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України та за сукупністю злочинів на 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В решті вирок залишити без зміни.
С у д д і: В.Г. Жук Т.В. Гошовська Б.М. Пошва