Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 27 січня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Івано-Франківської області на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

встановила:

вироком Івано-Франківського міського суду від 27 грудня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя м. Івано-Франківська, раніше неодноразово судимого, останній раз 03.07.2001 року за ч. 3 ст. 140 КК України 1960 року на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на 1 рік 17 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженця та жителя м. Івана-Франківська, раніше неодноразово судимого, останній раз 27.09.2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк на 4 роки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 25 липня 2006 року близько 18 години, маючи умисел на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою у м. Івано-Франківську у маршрутному таксі № 86 таємно викрали із сумки ОСОБА_3 гаманець з грішми, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 1573 грн.

Крім того, 24 січня 2006 року близько 8 години ОСОБА_1 у м. Івано-Франківську у маршрутному таксі № 27 таємно викрав у потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон "Самсунг" вартістю 850 грн.

8 березня 2006 року близько 12 години 45 хвилин ОСОБА_2 в універмазі "Прикарпаття" у м. Івано-Франківську з сумки потерпілої ОСОБА_5 таємно викрав мобільний телефон "Соні Еріксон", спричинивши шкоду останній на суму 1600 грн.

2 та 6 серпня 2006 року ОСОБА_1 у маршрутному таксі № 86 таємно викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон "Самсунг" вартістю 1400 грн., а у ОСОБА_7 гаманець з грішми, спричинивши останній шкоду на суму 4080 грн.70 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2008 року вирок щодо засуджених змінено: пом'якшено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 до 3-х років позбавлення волі, ОСОБА_2 до 2 років і 6 місяців позбавлення волі,та за ст. 71 КК України ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засуджених, вважає, що призначене апеляційним судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2. покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засуджених через м'якість. Просить ухвалу апеляційного суду щодо них скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними і у касаційному поданні не заперечуються.

Доводи касаційного подання про безпідставність рішення апеляційного суду про пом'якшення засудженим покарання не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Рішення апеляційного суду в частині пом'якшення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним.

Так, судом апеляційної інстанції ураховано ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про їх особу, стан здоров'я, ті обставини, що засуджений ОСОБА_1 частково відшкодував потерпілій ОСОБА_7 заподіяну шкоду, ОСОБА_2 мав на утриманні пристарілу матір-інваліда 3-ї групи, що давало обґрунтовані підстави дійти висновку апеляційному суду про можливість пом'якшення засудженим покарання. Це рішення суду належно мотивовано. Окрім того, пом'якшення апеляційним судом покарання, призначеного засудженим, не суперечить викладеній у місцевому суді позиції прокурора про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 3 місяці, а ОСОБА_2 - позбавлення волі на строк 2 роки і 6 місяців.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Івано-Франківської області.