У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Вус С.М. і Гриціва М.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2. на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 жовтня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 25 грудня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
без громадянства, такий, що відповідно до
ст. 89 КК України судимості не мав,
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 4 ст. 296 КК України на п'ять років;
- за ч. 2 ст. 355 КК України на три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1.М. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на сім років.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
громадянин України, такий, що судимості не мав,
засуджений за ч. 2 ст. 355 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі п. "б" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року ОСОБА_2звільнено від призначеного покарання.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4., судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржувались.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 25 грудня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 іОСОБА_2. залишено без зміни.
Згідно з вирокомОСОБА_1 і ОСОБА_2. визнано винними і засуджено за те, що вони 11 червня 2005 року о 15-ій год. 50 хв. у дворі будинкуАДРЕСА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за встановлених судом обставин примушували ОСОБА_5. і ОСОБА_6 до виконання цивільно-правових зобов'язань, погрожуючи їм фізичною розправою, вимагали від ОСОБА_6 термінового виселення із займаного ним домоволодіння.
Крім того, 21 серпня 2005 року о 17-ій год. 00 хв. у дворі будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, з хуліганських спонукань, що відзначалось особливою зухвалістю, завдав ОСОБА_6 один удар ножем, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У касаційних скаргах і доповненнях до них:
- засудженийОСОБА_1 просить судові скасувати, а справу направити на нове розслідування. Стверджує, що примушування потерпілих до виконання цивільно-правових зобов'язань та хуліганство не вчиняв. Посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Вказує на порушення права на захист;
- засуджений ОСОБА_2 просить судові скасувати. Вказує на те, що інкримінований йому злочин не вчиняв. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає про порушення права на захист.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 іОСОБА_2. у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.
На досудовому слідствіОСОБА_1 і ОСОБА_2 показували, що 11 червня 2005 року з ОСОБА_3 прийшли доОСОБА_5. і ОСОБА_6 та вимагали від них негайного виселення з будинку, якого ОСОБА_2 придбав за договором купівлі-продажу від 01.06.2005 року Між ними та потерпілими виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження.
Засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_4. показували, що конфліктна ситуація виникла саме через висловлену ними вимогу доОСОБА_5. та ОСОБА_6. залишити будинок, в якому ті продовжували проживати.
Потерпілі ОСОБА_5. і ОСОБА_6. показували, що ОСОБА_3, ОСОБА_1і ОСОБА_2та ОСОБА_4. вимагали негайного їх виселення з будинку, якого в них придбали, та погрожували фізичною розправою. У ході конфлікту ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 удари вилами та цеглиною в голову.
Такі ж показання давала свідок ОСОБА_7., яка була очевидцем даних подій, зазначивши, що засуджені висловлювали погрози застосування до потерпілих фізичного насильства.
При проведенні очних ставок з ОСОБА_1. іОСОБА_2 потерпілі ОСОБА_5. і ОСОБА_6., свідок ОСОБА_7. показання свої підтвердили.
СвідокОСОБА_8 показала, що з ОСОБА_3 придбали у ОСОБА_9 будинок дляОСОБА_2. Розраховувались з ОСОБА_5 іОСОБА_6., які раніше купили в ОСОБА_9 будинок, але документи не оформлювали. Після купівлі будинку ОСОБА_1неодноразово попереджали ОСОБА_5. і ОСОБА_6 про необхідність їх виселення.
За даними ксерокопії договору купівлі-продажу від 01.06.2005 року ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_2 придбав будинокАДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 110-113).
Обгрунтованим є також висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, який грунтується на показаннях потерпілого ОСОБА_6. про те, що на вулиці в сел. Ізварине ОСОБА_1 висловлюючись нецензурно та погрожуючи вбивством, з хуліганських мотивів завдав йому удар ножем у руку.
СвідкиОСОБА_10 іОСОБА_11. показали, щоОСОБА_1 безпричинно погрожував ОСОБА_6 вбивством та завдав ножове поранення.
При проведенні очних ставок з ОСОБА_1. потерпілийОСОБА_6. і свідокОСОБА_10 підтвердили свої показання та вказали, щоОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження з хуліганських мотивів.
Із матеріалів справи вбачається, що за письмовою згодою ОСОБА_4. та за її участю, а також у присутності понятих проводився огляд квартири ОСОБА_1, у ході якого було виявлено та вилучено ніж, на якому згідно з даних висновку біологічної експертизи виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_6. не виключається (т. 1 а.с. 222, 286-288).
За даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_6. виявлено тілесне ушкодження у виді різаної рани долонної поверхні першого пальця лівої кісті, яке могло виникнути від дії леза клинка ножа, вилученого у ОСОБА_1, та віднесено до категорії легких тілесних ушкоджень за критерієм короткочасного розладу здоров'я (т. 1 а.с. 273).
За таких обставин, доводи в касаційних скаргах ОСОБА_1 іОСОБА_2. про необгрунтованість їх засужєення є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 іОСОБА_2., перевіряв викладені в них доводи, які за змістом є аналогічними доводам касаційної скарги засуджених, та з наведенням відповідних мотивів визнав їх безпідставними, а вирок - законним та обгрунтованим.
Дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 355 КК України,ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 355 КК України кваліфіковані правильно, покарання їм призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_1. і ОСОБА_2 роз'яснювались процесуальні права, в тому числі й право мати захисника, але вони цим правом відмовились скористатись і заявили про здійснення захисту самостійно (т. 1, а.с. 137-139, 149-150, 322-324, 336-338, ).
У суді ОСОБА_2 заявив клопотання про здійснення захисту самостійно і стверджував, що таке клопотання що не пов'язане з його матеріальним становищем, а ОСОБА_1. за його клопотанням був призначений адвокат ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 103, т. 3 а.с. 196).
Таким чином, доводи в касаційних скаргах засуджених ОСОБА_1 іОСОБА_2. про позбавлення права на захист є безпідставними.
Із протоколу судового засідання вбачається, щоОСОБА_1 і ОСОБА_2 давали показання по суті справи, брали участь у судових дебатах та звертались до суду з останнім словом.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 таОСОБА_2відмовити.
С у д д і: Ю.М. Кармазін С.М. Вус М.І. Гриців