Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області на постановлене щодо ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції.

За вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 4 червня 2008 року

засуджений: за ч.2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу на 3 роки і 6 місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки; за ч.1 ст. 135 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 17 листопада 2007 року, приблизно о 17 год. 30 хв., під час руху на автомобілі ВАЗ-2101 з приблизною швидкістю 80,5 км/год. по вул. Радянській у м. Тальне Черкаської області, він порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Зокрема, побачивши, що пішохід ОСОБА_2 переходить вулицю в районі будинку №12, він застосував гальмування, але уникнути наїзду на потерпілого не зміг. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 зупинив автомобіль та підійшов до потерпілого. Побачивши, що ОСОБА_2 лежить на проїзній частині вулиці, засуджений з місця події зник, залишивши потерпілого без допомоги.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону, у зв'язку з чим ставить питання про внесення до вироку відповідних змін.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого у вчиненні зазначених у вироку неправомірних дій та їх кваліфікація за ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України у касаційному поданні прокурором не оспорюються. Також у касаційному поданні не ставиться під сумнів правильність вирішення судом питання призначення засудженому покарання.

В результаті перевірки матеріалів справи встановлено, що під час досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Кваліфікуючи неправомірні дії ОСОБА_1, суд у мотивувальній частині вироку зазначив як одну, передбачену диспозицією ст. 286 КК України, ознаку даного злочину - порушення правил безпеки дорожнього руху, яка фактично знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, так і іншу - порушення правил експлуатації транспорту.

При цьому, як свідчать матеріали справи, як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні не було виявлено даних, які б свідчили про наявність в указаному автомобілі таких несправностей, за яких згідно правил дорожнього руху його експлуатація була б заборонена.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими викладені у поданні прокурора доводи про незаконність вироку в указаній частині та необхідність виключення із його мотивувальної частини зазначеної кваліфікуючої ознаки - порушення правил експлуатації транспорту.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 4 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити із мотивувальної частини вироку висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил експлуатації транспорту.