Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою ОСОБА_2 на судові рішення, постановлені по скарзі ОСОБА_3,

Постановою прокурора Печерського району м. Києва від 8 липня 2008 року було скасовано постанову старшого інспектора відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання ДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського району та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованим УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило громадянці ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

21 серпня 2008 року Печерський районний суд м. Києва, розглянувши скаргу ОСОБА_3 на зазначену постанову, вирішив її скасувати та відмовив в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2008 року апеляції прокурора та ОСОБА_2 по даній справі було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановлених по скарзі ОСОБА_3 судових рішень, вважаючи їх незаконними, і просить направити матеріали для проведення досудового слідства.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 також просить скасувати постановлені по скарзі ОСОБА_3 судові рішення, які на її думку не відповідають вимогам закону. Крім того, ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції її прав, у зв'язку із розглядом скарги без її участі.

У запереченнях на касаційне подання прокурора та касаційну скаргу ОСОБА_2, поданих в інтересах ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_1 просить залишити подання і скаргу без задоволення, а зазначені судові рішення - без зміни. При цьому адвокат посилається на відсутність даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, що, на думку автора заперечень, підтверджує законність постановлених по справі рішень як суду першої інстанції, так і апеляційного.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення адвоката про відсутність підстав для задоволення подання та скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, касаційній скарзі ОСОБА_2 і запереченнях адвоката ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що подання прокурора та скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до положень, викладених у ст. - 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

По даній справі указані вимоги закону не були дотримані судом першої інстанції під час розгляду скарги на зазначену постанову прокурора.

Зокрема, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що підставою для порушення даної кримінальної справи стала дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 20 травня 2007 року, приблизно о 15 год. 10 хв., на перехресті вулиць Червоноармійської та Тверської у м. Києві, і в результаті якої ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, і яка була виявлена працівниками органів дізнання та досудового слідства.

Указані обставини суду необхідно було оцінити лише з точки зору дотримання прокурором при порушенні кримінальної справи вимог, передбачених ст. 94 КПК України.

Але, як вбачається із змісту мотивувальної частини постанови суду, розглядаючи скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора, згідно якої було порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило громадянці ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд першої інстанції, фактично, дав оцінку зібраним доказам і виклав висновок про невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні указаної ДТП, і що ця пригода сталась з вини водія ОСОБА_2

На обґрунтування свого висновку суд послався на висновок спеціалістів з транспортно-трасологічних та автотехнічних досліджень по факту дорожньо-транспортної пригоди про відсутність даних щодо перевищення ОСОБА_3 установленої швидкості, а також на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2008 року, яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2008 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і згідно якого з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 1500 грн.

Колегія суддів вважає, що обґрунтовуючи таким чином своє рішення, суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, передбачених ст. - 236-8 КПК України.

Крім того, скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, суд першої інстанції у своїй постанові відмовив в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 цього Кодексу.

Переглядаючи дану справу за апеляцією прокурора та скаргою ОСОБА_2, апеляційний суд не звернув уваги на допущені судом першої інстанції помилки, у зв'язку з чим постановлена ним ухвала також підлягає скасуванню, а матеріали по скарзі ОСОБА_3 слід направити на новий судовий розгляд, а не на досудове слідство, як про це йде мова у касаційному поданні та скарзі ОСОБА_2, оскільки скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора повинна бути розглянута по суті судом першої інстанції.

Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. - 236-8 КПК України і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2008 року за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора про порушення кримінальної справи за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило громадянці ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2008 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без зміни, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же районний суд.