Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього,

вироком Жданівського міського суду Донецької області від 07 грудня 2007 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Артемівська Донецької області,

жителя м. Жданівка Донецької області,

раніше неодноразово судимого, останнього разу

24.01.2001 року за ч. 3 ст. 141 КК України

до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією

майна, звільненого 08.11.2005 року умовно-

достроково на 3 місяці 21 день,

засуджено до позбавлення волі за:

- ч. 1 ст. 115 КК України - на 10 років;

- ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2008 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в період з 02.01.2007 року по 04.01.2007 року, приблизно о 17 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з ОСОБА_2, умисно, маючи намір на вбивство з метою помсти за нанесену йому образу, наніс 2 удари останньому в область голови тяжким фарфоровим предметом посуду. В результаті цього ОСОБА_2 було завдано тяжких тілесних ушкоджень, від яких він помер на місці.

Крім того, в період з 02.01.2007 року по 04.01.2007 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, проник у зазначений вище будинок, звідки викрав майно ОСОБА_2на загальну суму 1055 грн.

А також, 05.01.2007 року, приблизно о 04 годині, засуджений умисно, повторно, таємно проник у будинок ОСОБА_2, звідки викрав деревообробний станок, вартістю 620 грн. Викраденим розпорядився на свій розсуд, спричинивши потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.

У касаційній скарзі засуджений заперечує свою вину у вчиненні умисного вбивства потерпілого; посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи; зазначає, що співробітниками міліції до нього були застосовані недозволені методи ведення слідства, внаслідок чого він змушений був визнати себе винним у вчиненні даного злочину. У зв'язку із цим просить вирок суду щодо нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд та виправдати його за ч. 1 ст. 115 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Як убачається з матеріалів справи, винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними в справі та всебічно дослідженими судом доказами. Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_3, якому засуджений повідомив про вчинене ним вбивство потерпілого; свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які, перебуваючи наступного дня в будинку разом з ОСОБА_1, бачили труп ОСОБА_2; потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 щодо наявності конфлікту між засудженим та ОСОБА_2

Крім того, винність засудженого підтверджується даними протоколів слідчих дій: огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, під час якого засуджений розказав та показав яким чином завдав ударів потерпілому; висновками судово-медичної експертизи щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень та причини смерті ОСОБА_2

Всі ці докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України є вірною.

Винність засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у касаційному порядку не оспорюється.

Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на застосування до нього з боку працівників міліції недозволених методів ведення слідства були предметом розгляду судів як першої, так і апеляційної інстанцій та визнані необґрунтованими.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про його особу та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.