Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Київ від 25 липня 2008 року,

прокурором відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави Генеральної прокуратури України 27 грудня 2007 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

Відповідно до постанови прокурора, ОСОБА_1, будучи генеральним директором ЗАТ "Гідроінжбуд" та заступником голови правління ВАТ "Інжинірінг", за попередньою змовою із головою правління ВАТ "Інжинірінг" ОСОБА_2, вчинили зловживання службовим становищем та службове підроблення.

Голова правління ВАТ "Інжинірінг" ОСОБА_2, за попередньою змовою із заступником голови правління цього товариства ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_1 як генерального директора ЗАТ "Гідроінжбуд", усупереч Статуту та рішенню загальних зборів товариства від 25 травня 2001 року, із використанням підробленого протоколу правління від 13 липня 2001 року та акту прийому передачі майна до статутного фонду ЗАТ "Гідроінжбуд" виготовленого ОСОБА_1, було передано майно ВАТ "Інжинірінг" без визначення ринкової вартості, на загальну суму 2 567 496 грн., а взамін отримано 2 567 496 акцій.

Внаслідок цих дій охоронюваним інтересам акціонерів ВАТ "Інжинірінг" заподіяно матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, як визнав прокурор, у серпні 2002 року ОСОБА_1, обіймаючи посаду Генерального директора ЗАТ "Гідроінжбуд", запропонував ОСОБА_2 продати належні товариству акції ЗАТ "Гідроінжбуд" у кількості 2 514 006 штук номінальною вартістю 2 514 006 грн. у рахунок погашення не підтвердженого документами боргу перед підконтрольним ОСОБА_1 ТОВ "Будсервіскомплект".

У подальшому, 30 жовтня 2002 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2, будучи службовою особою, діючи у своїх інтересах та інтересах ТОВ "Будсервіскомплект", із використанням завідомо підроблених документів, здійснив продаж пакету акцій ЗАТ "Гідроінжбуд" товариству "Будсервіскомплект", чим заподіяв збитки акціонерам ВАТ "Інжинірінг" на суму 1 502 018 грн.

Постановою Печерського районного суду м. Київ від 20 червня 2008 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову прокурора відділу Генеральної прокуратури України від 27 грудня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України, скасовано і у порушенні кримінальної справи щодо цих осіб відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Київ від 25 липня 2008 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволено. Постанову Печерського районного суду м. Київ від 20 червня 2008 року скасовано, скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо нього та ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України, залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати через істотне порушення кримінально-процесуального закону, а постанову Печерського районного суду м. Київ від 20 червня 2008 року залишити без зміни.

Вважає, що у слідчого прокуратури не було приводів і підстав для порушення кримінальної справи, оскільки злочинів він не вчиняв.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про те, що скарга ОСОБА_1 є безпідставною, а справу слід провадженням закрити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Кримінально-процесуальний закон, зокрема ст.- 236-7 КПК України, передбачає право особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, звертатися до суду зі скаргою на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи, протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства, а суд має приймати до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні прокурора до закінчення досудового слідства. Цей закон не обмежує заінтересовану особу у кількості звернень до суду.

Зі справи убачається, що ОСОБА_1, на стадії досудового слідства, повторно звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Генеральної прокуратури України від 27 грудня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо нього та ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

За змістом ч.ч.13, 14 ст. 236-8 КПК України тільки місцевий суд розглядає у судовому засіданні скарги на постанови про порушення кримінальної справи і тільки він, залежно від одержаних результатів, має прийняти рішення про залишення скарги без задоволення, або задовольняє її та скасовує постанову прокурора про порушення кримінальної справи і виносить свою постанову про відмову у порушенні справи.

Печерський районний суд м. Києва від 20 червня 2008 року скаргу ОСОБА_1 задовольнив, постанову прокурора скасував і у порушенні кримінальної справи як щодо ОСОБА_1, так і щодо ОСОБА_2 відмовив.

Апеляційний суд, розглянувши апеляцію прокурора, залишив скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову місцевого суду скасував, пославшись на попередні судові рішення.

Апеляційний суд, зважаючи на передбачений ст. 382 КПК України особливий порядок та умови перевірки судових рішень у даній категорії справ, повинен був з`ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону місцевий суд розглянув скаргу і не вдаватися до перевірки тих питань, що віднесені до повноважень суду першої інстанції.

Як убачається зі справи, апеляційний суд насправді оцінив дані, що були предметом аналізу суду першої інстанції та інші матеріали і ухвалив рішення по суті, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні його скарги.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду не можна залишити в силі, оскільки вона постановлена із порушенням кримінально-процесуального закону і тому підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді мають бути перевірені як доводи прокурора, так і доводи касаційної скарги ОСОБА_1 й прийнято рішення, яке відповідало б вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Київ від 25 липня 2008 року якою скасовано постанову Печерського районного суду м. Київ від 20 червня 2008 року за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього та ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України, скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.