розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 30 травня 2008 року.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 грудня 2007 року

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. Радомишль Луцького району Волинської області, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 367 КК України до штрафу в розмірі 2 000 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 3 роки.

На підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30 травня 2008 року цей вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, працюючи директором дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", будучи службовою особою, виконуючи обов'язки, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, протягом серпня-жовтня 2004 року вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, заподіявши істотної шкоди державним інтересам, які виразилися в підриві авторитету органів державної влади.

11 серпня 2004 року ОСОБА_1, отримав від голови правління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" усну вказівку невідкладно підготувати лист на адресу благодійного фонду "Будівельник Київщини" з проханням надати ДП "Волинський облавтодор" благодійну допомогу для проведення комплексу робіт по обстеженню будівель і споруд виробничого призначення підрозділів дочірнього підприємства на відповідність діючим нормативним вимогам з охорони праці та лист на адресу Львівської залізниці з проханням надати ДП "Волинський облавтодор" благодійну допомогу на виконання комплексу робіт по обстеженню будівель і споруд виробничого призначення на відповідність діючим нормативним вимогам пожежної безпеки.

ОСОБА_1., виконуючи вказівки керівників ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", без вивчення кон'юнктури цін на ринку, проведення конкурсу, за відсутності попереднього візування і погодження юридичних та економічних аспектів договорів з відповідними фахівцями дочірнього підприємства, без складання кошторису на проведення робіт або іншого визначення їх вартості, належного визначення предмету договору, перевірки документів, які підтверджують предмет діяльності, правоздатність і дієздатність контрагента, які б свідчили про наявність у підприємства необхідних ліцензій та дозволів на проведення цих робіт, матеріальних, інтелектуальних та технічних можливостей для виконання робіт, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, як керівник підприємства дав свою згоду на укладення заступником директора ДП "Волинський облавтодор" від імені ДП "Волинський облавтодор" договорів з підприємством "Укрінвопромінвест" на проведення робіт з обстеження системи управління охороною праці та проведення оцінки протипожежного стану.

Таким чином, між ДП "Волинський облавтодор" та підприємством "Укрінвопромінвест" були укладені наступні договори на виконання робіт:

- договір підряду № 47/08 від 12 серпня 2004 року на проведення оцінки протипожежного стану всіх комплексів, територій та об'єктів виробничого призначення ДП "Волинський облавтодор" та всіх його філій, вартістю 450 000 грн.;

- договір підряду № 20/08 від 12 серпня 2004 року на проведення обстеження системи управління охороною праці ДП "Волинський облавтодор" та всіх його філій, вартістю 300 000 грн.

В укладених договорах підряду не було визначено конкретного переліку робіт, що підлягали виконанню, а перелічені у договорах роботи носили загальний характер, не були конкретизовані з врахуванням особливостей підприємства не містили обов'язкових вимог щодо їх виконання, внаслідок чого виконавець робіт отримав можливість самостійно, на свій розсуд, визначати види, обсяги та результати робіт, що підлягали виконанню, вартість робіт була вказана у договорах без обґрунтування і будь-яким чином не була пов'язана з видом та обсягом робіт, що підлягали виконанню, а також був відсутній кошторис на виконувані роботи. Вказані договори з підприємством "Укрінвопромінвест" були укладені не зважаючи на те, що у ДП "Волинський облавтодор" не було потреби у проведенні таких робіт із залученням сторонніх організацій.

12 серпня 2004 року на розрахунковий рахунок ДП "Волинський облавтодор" від благодійного фонду "Будівельник Київщини" надійшли грошові кошти у розмірі 300 000 грн. з призначенням платежу - "благодійна допомога згідно листа № 5-2/917 від 11.08.04 без ПДВ". Також 12 серпня 2004 року на розрахунковий рахунок ДП "Волинський облавтодор" надійшло 450 000 грн. від Львівської залізниці з призначенням платежу - "безповоротна фінансова допомога на виконання комплексу робіт по обстеженню будівель і споруд виробничого призначення дочірнього підприємства на відповідність діючим нормативним вимогам пожежної безпеки згідно листа № 1/3-10/485 без ПДВ", виділених залізницею на підставі листа ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" № 1/3-10/485 від 11 серпня 2004 року.

Після надходження зазначених грошових коштів на розрахунковий рахунок ДП "Волинський облавтодор" у загальній сумі 750 000 грн., вказані кошти стали доходом підприємства і їх подальше використання повинно було відбуватись у відповідності до законодавства, що регламентує фінансово-господарську діяльність державного підприємства - ДП "Волинський облавтодор".

ОСОБА_1. 13 серпня 2004 року дав вказівку головному бухгалтеру ДП "Волинський облавтодор" здійснити перерахування коштів, отриманих 12 серпня 2004 року на розрахунковий рахунок підприємства "Укрінвопромінвест" у вигляді стовідсоткової передплати згідно укладених договорів з цим підприємством.

Крім цього, ОСОБА_1., неналежно виконуючи свої службові обов'язки, отримавши 10 вересня 2004 року поштовим зв'язком із ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" із супровідним листом № 3/14-10/543 від 6 вересня 2004 року змінені редакції перших сторінок договорів, укладених між ДП "Волинський облавтодор" і підприємством "Укрінвопромінвест", у середині вересня 2004 року дав вказівку провідному інженеру з охорони праці замінити перші сторінки в договорах № 47/08 від 12 серпня 2004 року та № 20/08 від 12 серпня 2004 року.

Внаслідок цього у договорі № 47/08 від 12 серпня 2004 року був змінений предмет договору, передбачений п. 1.1, з оцінки протипожежного стану на моніторинг технічного стану всіх об'єктів підприємства-замовника, оскільки підприємство "Укрінвопромінвест" та залучений ним субпідрядник - ТОВ "Вінсет" не мали передбаченої законом ліцензії на проведення оцінки протипожежного стану, а проведення моніторингу технічного стану не потребувало ліцензування, а у договорі № 20/08 від 12 серпня 2004 року було змінено строк виконання робіт, передбачений п. 1.2, з 31 грудня на 30 вересня 2004 року.

ОСОБА_1., отримавши з ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в першій половині жовтня 2004 року акти приймання-передачі результатів виконаних робіт між ДП "Волинський облавтодор" і підприємством "Укрінвопромінвест", неналежно виконуючи свої службові обов'язки, несумлінно ставлячись до них, усвідомлюючи, що договори підряду з підприємством "Укрінвопромінвест" укладені на виконання вказівок керівників ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", підписав та скріпив печаткою підприємства акт № 51 від 30 вересня 2004 року про завершення етапу робіт за договором № 47/08 від 12 серпня 2004, а також акт № 24 від 30 вересня 2004 року про завершення етапу робіт за договором № 20/08 від 12 серпня 2004 року.

Фактично результати робіт за договорами підряду підприємством "Укрінвопромінвест" були передані ДП "Волинський облавтодор" лише в листопаді - грудні 2004 року без будь-яких супровідних документів, тоді як датовані 30 вересня 2004 року акти прийманя-передачі виконаних робіт за договорами між ДП "Волинський облавтодор" та підприємством "Укрінвопромінвест" були підписані ОСОБА_1 ще у першій половині жовтня 2004 року.

Згідно з висновком експертизи з питань протипожежної безпеки від 27 березня 2007 року, отримані ДП "Волинський облавтодор" від підприємства "Укрінвопромінвест" результати робіт з оцінки протипожежного стану не визначають пожежно-технічної характеристики, не відображають специфіки, реального протипожежного стану об'єктів та виявлених порушень нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки по кожному об'єкту окремо, не визначають стадій виконання вимог пожежної безпеки, які раніше пропонувались приписами державного пожежного нагляду, не можуть вплинути на протипожежний захист об'єктів, не відповідають зобов'язанням, взятим підприємством "Укрінвопромінвест" перед ДП "Волинський облавтодор" за договорами підряду, і не мають практичного застосування.

Отримані ДП "Волинський облавтодор" результати робіт з обстеження системи управління охороною праці, згідно з висновком експертизи з питань охорони праці від 30 березня 2007 року, не відображають особливості кожного із обстежуваних об'єктів, мають загальнорекомендаційний характер, не враховують фактичного стану охорони праці, не містять конкретних пропозицій щодо приведення системи управління охороною праці у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та підвищення рівня промислової безпеки, не можуть вплинути на покращення функціонування системи управління охороною праці, не відповідають зобов'язанням, взятим підприємством "Укрінвопромінвест" перед ДП "Волинський облавтодор" за договором підряду, і не мають практичного застосування.

Внаслідок службової недбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_1 при укладенні та виконанні договору підряду № 20/08 від 12 серпня 2004 року на обстеження системи управління охороною праці та договору підряду № 47/08 від 12 серпня 2004 року на проведення оцінки протипожежного стану з підприємством "Укрінвопромінвест", ДП "Волинський облавтодор" не отримало результатів робіт, передбачених цими договорами, втратило право в подальшому посилатись на відступи від умов договору і недоліки у роботі та вимагати у зв'язку із цим відшкодування збитків.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого й особі засудженого внаслідок м'якості. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції, на порушення вимог ст. 334 КПК України, своє рішення щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 із ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України належним чином не мотивував, залишив поза увагою дані, що свідчать про те, що засуджений діяв умисно; допустив суперечності у своїх висновках при оцінці суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України; не дав юридичної оцінки діям ОСОБА_1 щодо складання завідомо неправдивих офіційних документів та їх видачі. Крім того зазначає, що внаслідок неправильного застосування кримінального закону, ОСОБА_1 судом було призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого та його особі. Указує, що про вказані порушення було зазначено в апеляції прокурора, однак на порушення вимог ст. 377 КПК України, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні апеляції, не вказав на мотиви неприйняття до уваги тверджень апелянта та належної оцінки їм не дав.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 323, ч. 1 ст. 334 та роз'яснень, даних у пунктах 16-18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року (v0005700-90) зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4 червня 1993 року (v0003700-93) , № 12 від 3 грудня 1997 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" у мотивувальній частині обвинувального вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо винуватості підсудного. При цьому суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано. Мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у співставленні ознак установленого судом злочинного діяння та ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

При розгляді даної кримінальної справи та постановленні вироку суд не дотримався цих вимог кримінально-процесуального закону.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд лише навів у ній досліджені докази, але ніякого аналізу їм не дав, не зазначив мотивів прийняття одних і відхилення інших доказів, зокрема, тих, якими органи досудового слідства обґрунтовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, дійшовши висновку про вчинення ОСОБА_1 службової недбалості, суд послався лише на те, що матеріальної шкоди очолюваному засудженим підприємству не завдано. При цьому не навів у виро ку ніяких суджень на спростування висновків органів досудового слідства про те, що ОСОБА_1. при укладенні та виконанні договорів підряду з підприємством "Укрінвопромінвест", порушуючи нормативні акти, інструкції, накази, зокрема, Статут ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", контракт № 21 від 25 червня 2002 року між ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ОСОБА_1, накази Міністерства транспорту України № 381 (v0381361-02) від 13 червня 2002 року, № 170 (v0170361-04) від 3 березня 2004 року, № 177 від 7 липня 2004 року, № 23 від 5 червня 2002 року, наказ голови правління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" № 276 від 3 грудня 2003 року, якими регламентована діяльність дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" і повноваження ОСОБА_1 як директора цього підприємства, діяв умисно, з інших особистих інтересів та в інтересах третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище всупереч інтересам служби, внаслідок чого підприємство зазнало матеріальних збитків у розмірі 750 000 гривень.

Крім цього, визнаючи ОСОБА_1 винним у службовій недбалості, суд фактично не вказав, в чому полягає істотна шкода як наслідок неналежного виконання засудженим своїх службових обов'язків, хоча це є обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" від 25 грудня 2003 року № 15, якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи, тобто це оціночне поняття і тому суд у вироку повинен зазначити, у чому полягає істотна шкода та на підставі чого він дійшов такого висновку.

Усупереч наведеним вимогам закону та роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у вироку суду відсутні відповідні висновки та їх мотивування.

Крім цього, встановивши, що ОСОБА_1. у першій половині жовтня 2004 року підписав та скріпив печаткою підприємства акти № 51 та № 24 від 30 вересня 2004 року про завершення етапів робіт за договорами № 47/08 від 12 серпня 2004 року та № 20/08 від 12 вересня 2004 року, хоча результати робіт за цими договорами були передані лише в листопаді - грудні 2004 року, що органами досудового слідства було розцінено як службове підроблення, суд дійшов висновку, що ці дії також охоплюються ч. 1 ст. 367 КК України, не навівши у вироку ніяких доводів на спростування висновку органів досудового слідства у цій частині.

Крім того, суд допустив суперечності у своїх висновках.

Так, формулюючи у вироку обвинувачення ОСОБА_1, суд послався на те, що він вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, заподіявши істотної шкоди державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, і в той же час кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 367 КК України, яка не передбачає настання тяжких наслідків.

Крім цього, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 367 КК України, суд указав на те, що він ці дії вчинив умисно, хоча службова недбалість - це необережний злочин.

Отже, оскільки суд першої інстанції свої висновки належним чином не мотивував, допустив суперечності у своїх висновках, це позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення та розглянути по суті касаційне подання, у якому порушується питання про неправильне застосування кримінального закону, яке потягло за собою призначення засудженому явно несправедливого покарання внаслідок м'якості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні вироку були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно й всебічно дослідити всі докази по справі, дати їм належну оцінку та прийняти законне й обґрунтоване рішення з викладенням у вироку аналізу доказів та мотивів прийнятого рішення.

головуючого	Кравченка К.Т.,
суддів	Гошовської Т.В., Кривенди О.В.
за участю прокурора	Пересунька С.В.
засудженого	ОСОБА_1
захисника	ОСОБА_2