Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26 травня 2008 року.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та мешканця м. Хмельницького,

громадянина України,

не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути із ЗАТ Української інноваційної страхової компанії "Інвестсервіс" на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 12 826 грн. 38 коп. та 2 000 - моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 429 грн. 56 коп. матеріальної та 2 500 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 - 288 грн. 57 коп. матеріальної та 2 500 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 - 40 грн. 90 коп. матеріальної та 2 000 грн. моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1 500 грн., на користь потерпілої ОСОБА_5 - 500 грн. та 470 грн. 77 коп. судових витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 8 жовтня 2006 року приблизно о 10 годині, керуючи автомобілем ГАЗ 33021-212 СПГ, д/н НОМЕР_1, що належить приватному підприємцю ОСОБА_7, перебуваючи на 190 км + 150 м узбіччя автодороги Чернівці - Теребляче, рухаючись зі сторони м. Хмельницького у напрямку смт Ярмолинці, порушивши вимоги п.п. 1.5, 10.1, 10.2, 10.4, 11.4 Правил дорожнього руху України, розпочав маневр розвороту з узбіччя крайньої правої смуги руху, перетинаючи ліву смугу руху та подвійні суцільні лінії горизонтальної розмітки, що розмежовують зустрічні смуги руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, д/н НОМЕР_2, який рухався по лівій крайній смузі руху та виконував маневр випередження, яким керував ОСОБА_6

У результаті ДТП водій автомобіля ВАЗ 2109 ОСОБА_6 та його пасажири ОСОБА_5 і ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, у тому числі і тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 травня 2008 року цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений та його захисник порушують питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень з направленням справи на додаткове розслідування. При цьому посилаються на те, що ні під час досудового слідства, ні під час розгляду справи в суді не були належним чином з'ясовані обставини ДТП, зокрема, не дана оцінка діям водія ОСОБА_6, неправильні дії якого в конкретній дорожній ситуації, на думку касаторів, і призвели до зіткнення. Не з'ясування цих обставин, не думку захисника, призвело до необґрунтованого засудження ОСОБА_1 та безпідставного стягнення з нього коштів на відшкодування завданих злочином збитків. Крім цього, як зазначено у касаційній скарзі, суд допустив істотні порушення кримінально - процесуального закону. Так, під час перебування справи у суді, слідчий, не маючи ніяких доручень та матеріалів справи, 4 лютого 2008 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6, яку суд без обговорення у судовому засіданні долучив до матеріалів справи та послався на неї у вироку як на доказ по справі. При розгляді справи в апеляційному не тільки не були усунуті вказані порушення закону, а й також допущені порушення закону, зокрема, щодо оцінки висновку судової автотехнічної експертизи, щодо рішення суду після постановлення вироку, який не набрав законної сили, про стягнення з ОСОБА_1 1 604 грн. 21 коп. на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальних збитків.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вважав, що касаційна скарга задоволенню підлягає задоволенню частково, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, встановленим судом, оскільки ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, яким дана повна й всебічна оцінка.

Цей висновок суду підтверджується, зокрема, показаннями самого засудженого, який не заперечував того факту, що, керуючи автомобілем ГАЗ 33021-212 СПГ, державний знак НОМЕР_1, знаходячись на 190 км + 150 м узбіччя автодороги Чернівці-Тереблече, рухаючись із сторони м. Хмельницького в напрямку м. Ярмолинці, розпочав маневр розвороту з узбіччя крайньої правої смуги руху, перетинаючи ліву смугу руху та подвійні суцільні лінії. Коли автомобіль переїхав подвійну суцільну розподільчу смугу руху й кабіна вже була на зустрічній смузі руху, він почув гальмування коліс автомобіля та різкий удар зліва. Вийшовши зі свого автомобіля, він побачив, що відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, яким керував ОСОБА_6; показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що він, керуючи автомобілем ВАЗ, у якому знаходилося 4 пасажири, рухаючись із м. Хмельницького в напрямку м. Ярмолинці на відстані 100-150 м побачив на правому узбіччі дороги автомобіль ГАЗ, який розпочав рух, коли відстань до нього була до 50-100 м. Розуміючи, що водій автомобіля ГАЗ має намір виїжджати на проїзну частину, він (ОСОБА_6) почав перестроюватися на крайню ліву смугу свого напрямку та зменшувати швидкість. У цей час водій автомобіля ГАЗ різко рушив, виконуючи маневр розвороту і, таким чином, переїжджаючи перпендикулярно його смугу руху з права наліво. Побачивши це, він застосував екстрене гальмування та прийняв вліво, намагаючись уникнути зіткнення, але його винесло на зустрічну смугу, де і відбулося зіткнення з автомобілем ГАЗ; показаннями потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, із яких убачається, що автомобіль ГАЗ несподівано виник перпендикулярно напрямку їхнього руху; даними, що містяться у протоколі огляду місця події зі схемами та фотографіями до нього, з яких убачається, що водій автомобіля ВАЗ застосував екстрене гальмування; даними протоколів огляду транспортних засобів, висновку транспортно-трасологічної експертизи; даними судово-медичних експертиз, з яких вбачається, що внаслідок ДТП потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Посилання у касаційній скарзі на те, що у вчиненні ДТП винний водій автомобіля ВАЗ - потерпілий ОСОБА_6, який неправильно діяв у дорожній обстановці, спростовані дослідженими судом доказами, зокрема, даними, що містяться у висновку судової автотехнічної експертизи, з яких убачається, що в дорожній обстановці, яка склалася, водій автомобіля ВАЗ повинен був застосувати екстрене гальмування, що, як убачається з протоколу огляду місця події, він і зробив.

Отже, проаналізувавши всю сукупність доказів у справі, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Свої висновки щодо отриманих доказів та їх оцінки в сукупності з іншими наведеними у вироку доказами суди належним чином мотивували. З цими висновками погоджується і колегія суддів. У касаційній скарзі не наведено ніяких інших доводів і доказів, які б спростовували висновки суду першої та апеляційної інстанції.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, по справі не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 було взято до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, і йому було призначено покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Разом із цим, посилання у вироку на постанову слідчого СВ Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області від 4 лютого 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає виключенню з вироку, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про її долучення до матеріалів справи під час судового розгляду справи.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу задовольнити частково.

Виключити з мотивувальної частини вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2008 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 26 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 посилання на постанову слідчого СВ Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області від 4 лютого 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У решті зазначені судові рішення залишити без зміни.