ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та мешканця с. Горохівське Снігурівського району Миколаївської області, не працюючого, судимого вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2003 року за ч. 1 ст. 101 КК України 1960 р., ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України на п'ять років позбавлення волі, звільненого 10 грудня 2007 року по відбуттю покарання,

за ч. 1 ст. 122 КК України на три роки позбавлення волі, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено довічне позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні умисних злочинів при таких обставинах.

Приблизно 19-20 травня 2008 року у денний час ОСОБА_1 за місцем свого помешкання по АДРЕСА_1, де він проживав після звільнення з місць позбавлення волі в грудні 2007 року зі своїми рідними - матір'ю ОСОБА_2, 1929 року народження, сестрою ОСОБА_3 та племінницею ОСОБА_4, під час сварки на грунті неприязних стосунків із сестрою ОСОБА_3 умисно завдав їй металевою коцюбою не менше трьох ударів в область тулуба справа, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді переломів 8 та 9 ребер.

22 травня 2008 року приблизно об 11 годині ОСОБА_1 запросив своїх сестер ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до себе додому для того, щоб почитати Біблію. Під час читання його матері стало зле і вона вийшла у двір, куди за нею пішла і ОСОБА_6. Це розлютило ОСОБА_1, який, маючи намір спричинити матері тілесні ушкодження, наказав сестрам піти геть, а сам, бажаючи заподіяти особливі страждання своїй матері, використовуючи значну фізичну перевагу над нею, зайшов до кухні, де на канапі сиділа мати, та завдав їй численні удари кулаками по обличчю, ногами в область тулуба, дерев'яним табуретом по ногах, в тому числі і в присутності сестри ОСОБА_3. Після того як він переніс матір у кімнату на ліжко, остання сказала, що їй краще сидіти. Це знову розлютило засудженого, після чого він із метою вбивства матері з особливою жорстокістю, незважаючи на її благання припинити побиття, завдав їй численні удари металевою коцюбою в область голови, тулуба та кінцівок.

При цьому ОСОБА_1, діючи з особливою жорстокістю, бажаючи спричинити особливі страждання матері та присутній при цьому сестрі ОСОБА_3, які з огляду на залякування з його боку протягом усього часу сумісного проживання, нещодавнього побиття сестри ОСОБА_3 та похилий вік матері, не могли чинити йому опору, впродовж тривалого часу - не менш ніж півгодини, продовжував побиття лежачої на ліжку матері металевою коцюбою, поки вона перестала подавати ознаки життя.

Усього засуджений завдав ОСОБА_2 не менше 44 ударів, спричинивши численні тупі травми голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які викликали у неї сильні больові відчуття, із численними закритими переломами ребер, обох кісток правого передпліччя, відкритим переломом лівої великогомілкової кістки, субкапсулярним розривом печінки, численними забиттями легень, що супроводжувались розвитком больового шоку і гострим порушенням кровообігу, від яких настала її смерть.

За змістом касаційної скарги ОСОБА_7 посилається на необґрунтованість засудження з огляду на те, що насильства до ОСОБА_3 він не застосовував і вбивства матері не вчиняв, стверджує, що судове слідство по справі проведено однобічно, оскільки суд не встановив об'єктивних доказів його винуватості, а свої висновки обґрунтував лише показаннями потерпілої ОСОБА_3 та свідків, яким відомо про події з її слів. Крім того, суд при призначенні покарання неналежно оцінив дані про його особу та безпідставно визнав, що він становить особливу небезпеку для суспільства. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги з огляду на законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій відповідає фактичним обставинам справи, грунтується на зібраних й детально досліджених у судовому засіданні доказах у їх сукупності та взаємозв'язку.

Так, потерпіла ОСОБА_3 показала в судовому засіданні, що вона проживала за вказаною адресою разом із матір'ю - ОСОБА_2, дочкою - ОСОБА_4 та братом ОСОБА_1 Після закінчення навчання у школі-інтернаті брат поводився з ниим агресивно, неодноразово бив її та матір. У 2003 році його було засуджено за спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень та зґвалтування її неповнолітньої дочки ОСОБА_4 на 5 років позбавлення волі. Після відбуття покарання у 2007 році брат повернувся додому та продовжував знущатися над нею, її донькою та матір'ю, неодноразово бив їх, у зв'язку з чим її дочка вимушена була виїхати в Херсонську область до родичів. Крім того, брат забирав її та материну пенсію, докоряв їм за те, що завдяки їм він потрапив у тюрму. За 3-4 дні до смерті матері, в денний час, у хаті за місцем проживання, ОСОБА_1, мотивуючи тим, що вона не хотіла читати Біблію, побив її металевою коцюбою по обличчю, тулубу, рукам, внаслідок чого в неї були поламані ребра, синці, опухла щока. За медичною допомогою одразу вона не зверталася, бо брат погрожував їй, не дозволяв виходити на вулицю зі слідами побиття, щоб не бачили люди. Тому вона звернулась за медичною допомогою після арешту брата.

22 травня 2008 року приблизно об 11 годині ОСОБА_1 попросив матір, щоб вона покликала сестер ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийти до них для того, щоб він почитав їм Біблію. Її він зачинив у залі, щоб ніхто не бачив, що вона побита. Під час читання Біблії матері стало погано і вона вийшла на вулицю. За нею вийшла сестра ОСОБА_6. Це дуже розлютило брата і він наказав сестрам йти до своїх домівок та пригрозив матері. ОСОБА_5 сказала, що хоче забрати матір до себе додому, та він не дозволив. Коли сестри пішли, брат на кухні, де мати сиділа на канапі, став завдавати їй удари руками, ногами, маленьким дерев'яним табуретом, металевою коцюбою по голові, грудях, спині, плечах, рукам, ногам. Мати просила не бити, казала, що їй боляче, на що брат дорікав їй за це та продовжував побиття. Вона боялась брата, а тому не змогла захистити матір. При побитті брат попереджав, що вони не повинні звертатися до лікарні. Від побоїв у матері на ногах та обличчі з'явились рани, вона втрачала свідомість. Удвох із братом вони перенесли мати в спальню і поклали на ліжко. З її ніг текла кров. Брат знову став бити матір металевою коцюбою по всьому тілу. Вона стогнала від болю, просила не бити, але брат продовжував свої дії і говорив матері, що сина в неї немає. Побиття продовжувалось приблизно півгодини. Коли брат пішов в іншу кімнату, вона залишилась біля матері і побачила, що та помирає. Дізнавшись про смерть матері, брат вимагав від неї, щоб вона сказала, що матір померла від падіння з драбини та наказав повитирати кров у хаті.

Суд обґрунтовано визнав достовірними показання потерпілої ОСОБА_3, оскільки вони підтверджуються сукупністю інших доказів по справі.

Зокрема, із свідчень потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що 22 травня 2008 року біля 11 години за проханням брата ОСОБА_1 вона та сестра ОСОБА_5 прийшли до будинку, де проживали їх матір, сестра ОСОБА_3 та брат. Сестру ОСОБА_3 вона в оселі не бачила, у матері ніяких тілесних ушкоджень не було. Під час читання братом Біблії матері стало зле і та вийшла на вулицю. Щоб підтримати останню, вона теж вийшла за нею. Це не сподобалось братові і він сказав їм іти до себе додому та при цьому пригрозив матері. Вони пішли, а приблизно через годину їй стало відомо, що мати померла. В хаті знаходилась ОСОБА_3, яка повідомила, що матір убив брат. Останній попередив їх, що міліції потрібно казати, що мати впала з горища.

Свідок ОСОБА_5 підтвердила показання сестер про те, що після того, як під час читання Біблії мати та ОСОБА_2 вийшли у двір, ОСОБА_1 розсердився й наказав їм йти додому.

Вона також показала, що про смерть матері їй сказав брат ОСОБА_1 приблизно через годину після того, як вона залишила будинок. Він пояснив, що мати впала з драбини, коли лізла на горище. На цьому ж він настоював і після приїзду працівників міліції. Мати лежала на ліжку і на обличчі у неї були синці. В хаті також була сестра ОСОБА_3, яка сказала, що ОСОБА_1 вбив матір.

Потерпіла ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_3 вказували, що про побиття братом сестри ОСОБА_3 19-20 травня 2008 року їм нічого невідомо, але, коли вони повернулись в будинок після смерті матері, на обличчі сестри бачили великий синець, її щока була опухла.

Наведені показання узгоджуються з показаннями ОСОБА_3 про те, що засуджений зачинив її в іншій кімнаті, щоб сестри не бачили слідів побоїв на її обличчі, що у ОСОБА_2 напередодні смерті тілесних ушкоджень не було, коли вона та ОСОБА_6 під час читання братом Біблії вийшли з будинку, він розлютився й погрожував матері розправою, її загибель сталась протягом однієї години після того, як сестри залишили матір із ОСОБА_1, останній наполягав сказати працівникам правоохоронних органів про те, що мати померла внаслідок власної необережності.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 22 травня 2008 року, в будинку АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_2 з ознаками насильницької смерті. З місця події серед іншого вилучено металеву коцюбу та дерев'яний табурет.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: переломи ребер: 1-9 із лівого боку, з 1 по 10 - із правого боку по коло-грудній лінії, з 2 по 10 по передньо-пахвинній лінії, з 3 по 10 по середньо-лопаточній лінії, численні забиття легенів у місцях, які підлягають переломам ребер, крововиливи на грудях та спині, масивні крововиливи у м'які тканини області грудини та у загрудинну жирову клітчатку середостіння, субкапсулярний розрив печінки, крововиливи на животі, закриті переломи обох кісток правого передпліччя у середній третині, відкритий перелом лівої великогомілкової кістки у верхній третині, крововиливи у м'які тканини волосяної частини голови, на обличчі, спині та сідницях, поранення на верхній губі, забиті рани на гомілках, які могли утворитися від неодноразових ударів плоскою поверхнею табурета, ногами, кулаком, тупим твердим предметом з двома гранями (можливо, боковою частиною дерев'яного табурета), тупим твердим предметом діаметром біля 1 см з продовгуватою формою (можливо, металевим прутом, коцюбою).

Усі перелічені тілесні ушкодження призвели до розвитку больового шоку та гострого порушення кровообігу, у зв'язку з чим вони відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Велика кількість ушкоджень (завдано не менше 44 ударів), їх ступінь тяжкості та локалізація могли викликати у потерпілої сильні больові відчуття.

Причиною смерті ОСОБА_2 є перелічені численні тупі травми голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок із численними закритими переломами ребер, обох кісток правого передпліччя, відкритим переломом лівої великогомілкової кістки, субкапсулярним розривом печінки, численними забиттями легень, що супроводжувались розвитком больового шоку і гострим порушенням кровообігу.

Отримання потерпілою виявлених у неї чисельних тілесних ушкоджень від падіння малоймовірно.

Указані висновки експертизи відповідають поясненням потерпілої ОСОБА_3 про локалізацію, знаряддя та механізм заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Крім того, згідно з протоколом виїмки у ОСОБА_1 при затриманні вилучені його одяг, під час судово-біологічного дослідження якого на джинсах виявлено сліди крові, походження якої, відповідно до висновку експерта, не виключається від ОСОБА_2

Показання потерпілої ОСОБА_3 про заподіяння їй приблизно 19-20 травня 2008 року засудженим тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово-медичної експертизи, згідно з яким у неї виявлено переломи 8 та 9 ребер справа, синці на обличчі, тулубі, верхніх і нижніх кінцівках, крововилив у ліве око, що утворилися внаслідок неодноразових дій тупим твердим предметом. Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер відносяться до категорії середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я.

Крім того, як убачається з показань потерпілих, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, копії вироку Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2003 року, ОСОБА_1 упродовж тривалого часу жорстоко поводився з матір'ю, сестрою ОСОБА_3 та племінницею ОСОБА_4, часто бив їх, унаслідок чого вони ходили із синцями. У 2003 році він засуджений за спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та зґвалтування неповнолітньої племінниці ОСОБА_4, а після відбуття покарання продовжував жорстоко поводитися з ними, у зв'язку з чим ОСОБА_4 змушена була таємно від підсудного поїхати з дому. Його мати та сестру неодноразово бачили із синцями, вони скаржились односельцям, що ОСОБА_1 відбирає у них пенсію, боялись його, а тому не заявляли в міліцію. Мати ОСОБА_1 з дому виходила рідко, неприязних стосунків ні з ким не мала.

Наведеними доказами спростовуються твердження засудженого в касаційній скарзі про те, що висновок суду щодо його винуватості ґрунтується лише на показаннях потерпілої ОСОБА_3

Суд ретельно перевірив доводи засудженого, аналогічні тим, що викладені в його касаційній скарзі, про непричетність до заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та вбивства ОСОБА_2 і обґрунтовано зазначив, що вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні вищенаведеними доказами, які є послідовними й узгоджуються між собою.

По справі не встановлено будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність вказаних доказів і могли б свідчити про вчинення злочинів іншою особою.

Злочинні дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Враховуючи конкретні дії ОСОБА_1 в присутності сестри по позбавленню життя матері, яка знаходилась у безпорадному стані, кількість тілесних ушкоджень, спричинення яких обумовило больовий шок, знаряддя злочину, тривалість та характер застосованого засудженим насильства, спосіб вбивства, який завідомо для засудженого був пов'язаний із спричиненням матері особливих фізичних страждань, про що свідчить її неодноразове прохання не бити її, втрата свідомості від болю, суд обґрунтовано визнав, що вбивство вчинено ОСОБА_1 з особливою жорстокістю, і кваліфікував його дії за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Як убачається з вироку, суд, призначаючи покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував, що засуджений учинив злочини, один із яких щодо престарілої матері і є особливо тяжким, характеризується негативно, раніше судимий за насильницькі злочини відносно членів своєї родини. Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, суд обґрунтовано визнав, що він становить особливу небезпеку для суспільства, і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Таке покарання є справедливим і підстав для його пом'якшення не вбачається.

головуючого	Верещак В.М.
суддів	Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.,
за участю прокурора засудженого	Кривов'яза Я.І. ОСОБА_1