Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

ОСОБА_1 та його

представника ОСОБА_2

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 січня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням військового прокурора Південного регіону України на постанову Приморського районного суду м. Одеса від 14 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2008 року щодо ОСОБА_1

виконуючий обов'язки військового прокурора Південного регіону України 15 лютого 2008 року порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.

Відповідно до постанови прокурора, ОСОБА_1, працюючи на посаді директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (далі ЦСБУ) "Укроборонбуд" Міністерства оборони України (далі МО України), будучи службовою особою, перевищив свої службові повноваження, внаслідок чого із підпорядкування МО України було відчужено сторонніми особами нерухоме майно військового містечка №216, що знаходилося на АДРЕСА_1, чим заподіяв державі шкоду на суму 17,1 млн. грн.

Як вказано прокурором, 30 грудня 2005 року, ОСОБА_1, маючи намір на відчуження нерухомого майна військового містечка, уклав договір №30 із державним підприємством МО України "Експертінформ" на надання послуг щодо державної реєстрації нерухомого майна, вказавши недостовірні відомості про те, що нерухоме майно передано МО України філіалу ЦСБУ "Укроборонбуд", у право оперативного керування, з метою організації на його території будівництва.

У липні 2007 року, на підставі наданих ОСОБА_1 відомостей, державне підприємство "Експертінформ" оформило технічну документацію на будівлі та приміщення, у яких вже відсутні дані щодо належності споруд 9-му Спортивному клубові.

ОСОБА_1, знаючи, що уповноваженими особами МО України не приймалося рішення на забудову території військового містечка №216, перевищив свої службові повноваження та уклав договори із ТОВ "ГРІН КОІН" від 15 та 23 травня 2006 року про здійснення спільного будівництва (реконструкції) на території військового містечка №216 об'єктів житлово-господарського призначення, шляхом пайової участі сторін. У якості паю МО України було визначено майно вказаного містечка, загальною вартістю 6, 095 млн. грн. (за оцінкою приватного підприємства "Юридична фіпма Джерело" від 10 лютого 2006 р.).

23 березня 2006 року ОСОБА_1 було складено завідомо неправдивий документ - акт передачі майна військового містечка №216 товариству "ГРІН КОІН".

23 серпня 2007 року, на виконання умов договорів, ТОВ "ГРІН КОІН" перерахувало на рахунок ЦСБУ 7, 826 млн. грн. із ПДВ. Однак, 30 серпня 2007 року, вказані кошти повернуті товариству, за відсутністю підстав для зарахування.

У постанові про порушення кримінальної справи також зазначено, що будь-які рішення щодо відчуження нерухомого майна військового містечка або здійснення будівництва (реконструкції) із директором Департаменту будівництва МО України не погоджувалися і Міністерством оборони України не приймалися.

Оскільки передача майна військового містечка не здійснювалася, 23 серпня 2007 року ТОВ "ГРІН КОІН" звернулося до суду із позовом до МО України про визнання укладених ОСОБА_1 договорів дійсними.

ОСОБА_1, не зважаючи на звільнення його з посади директора філії ЦСБУ 30 червня 2007 року, надав суду скасовану ще у квітні 2006 року довіреність начальника ЦСБУ від 14 лютого 2006 року №162з та прийняв участь у судовому засіданні. Діючи в інтересах комерційної фірми, ОСОБА_1 визнав позовні вимоги ТОВ "ГРІН КОІН" у повному обсязі.

Внаслідок таких дій ОСОБА_1, 31 серпня 2007 року господарським судом Одеської області винесено рішення про визнання за ТОВ "ГРІН КОІН" права власності на нерухоме майно військового містечка №216

20 вересня 2007 року, на підставі рішення суду, ТОВ "ГРІН КОІН" оформило право власності на приміщення та будівлі військового містечка, а 3 жовтня 2007 року зазначене майно було реалізовано ПП "Інвестиційна компанія "ЮГ-ІНВЕСТ".

11 жовтня 2007 року ТОВ "ГРІН КОІН" перерахувало кошти у сумі 6,521 млн. грн. без ПДВ на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до проведеної незалежної оцінки ПП "Акопян І.С." вартість відчуженого майна становила 23,6 млн. грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеса від 14 квітня 2008 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову виконуючого обов'язки військового прокурора Південного регіону України від 15 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, скасовано і у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 відмовлено на підставі ч.1 ст. 99 КПК України, за відсутністю підстав.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2008 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеса від 14 квітня 2008 року - без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд, на порушення кримінально-процесуального закону, вдався до оцінки зібраних у справі даних і зробив необґрунтований висновок щодо відсутності підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, міркування прокурора, підтримавшого подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, викладені у поданні, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. - 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен був перевірити чи були у прокурора приводи і підстави для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, що послугували підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Одночасно, цей закон забороняє суду розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, що мають вирішуватися судом при розгляді справи по суті.

Як убачається зі справи, суд послався у постанові на зазначені положення закону, але не дотримався їх.

Замість перевірки чи були у прокурора приводи та підстави для порушення кримінальної справи, суд вдався до аналізу та оцінки зібраних у справі матеріалів.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, суд вказав, що матеріали дослідчої перевірки не містять у достатньому об'ємі сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.

Суд, на підставі досліджених документів, фактично визнав, що оскільки не було дотримано передбаченого цивільним законом порядку скасування доручення від 17 серпня 2004 року № 2369 виданого МО України ОСОБА_1, останній діяв в межах повноважень, наданих йому цим дорученням.

Так, зокрема, вказавши про те, що ОСОБА_1 діяв в межах наданих йому дорученням від 17 серпня 2004 року № 2369 повноважень, що у справі є дані, які вказують на існування рішення про відчуження майна військового містечка №216, що у судовому порядку визначено власника майна військового містечка, суд, вийшов за межі вимог закону, та розглянув ті питання, що підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті пред'явленого обвинувачення.

На спростування доводів прокурора, викладених у постанові про порушення кримінальної справи щодо відсутності будь-якого рішення про відчуження майна військового містечка №216, суд послався на те, що в матеріалах перевірки є виписка із внутрішнього титульного списку, затвердженого Директором департаменту будівництва і відчуження фондів МО України 8 грудня 2005 року, де вказано лише про укладення договору пайової участі з ПП "Будсистеми" на реконструкцію стадіону, розміщеного на території військового містечка №216.

Крім того, свій висновок щодо відсутності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, місцевий суд мотивував тим, що відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 31 серпня 2007 року за ТОВ "ГРІН КОІН" визнано право власності на майно військового містечка №216. Одночасно, суд вказав, що рішенням Господарського суду Одеської області від 10 січня 2008 року, попереднє рішення цього суду від 31 серпня 2007 року скасовано, що, на думку суду, також вказує на відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи.

Суд також висловив сумнів щодо висновків прокурора щодо розміру заподіяної державі шкоди внаслідок відчуження майна військового містечка, що також можна вважати як дослідження та оцінку зібраних матеріалів.

Допустивши зазначені порушення кримінально-процесуального закону, суд першої інстанції прийняв передчасне та необґрунтоване рішення про безпідставність і незаконність постанови прокурора.

У свою чергу суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляцію прокурора, оцінив дані, що були предметом дослідження місцевого суду і фактично продублював рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судові рішення у даній справі постановлені із порушенням вимог закону, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду має бути ураховано наведене у даній ухвалі, а також належним чином, відповідно до вимог закону, перевірені, як скарга ОСОБА_1, так і доводи прокурора. За результатами розгляду суд має прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України

касаційне подання військового прокурора Південного регіону України, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеса від 14 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.