Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 20 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2007 року,

вказаним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Ялта Автономної Республіки Крим, громадянина України, раніше судимого, останнього разу 20 квітня 2001 року за ч. 3 ст. 144 КК України (в ред. 1960 р.) на сім років позбавлення волі, звільненого 10 березня 2005 року умовно-достроково на два роки три місяці і сім днів,

засуджено за ч. 3 ст. 189 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч. 2 ст. 127 КК України - на вісім років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України - на п'ять років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 122 КК України - на три роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 357 КК України - на один рік обмеження волі;

за ст. 386 КК України - на шість місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 357 грн. 39 коп. та 25 000 грн., на користь Ялтинської міської лікарні - 1 085 грн. 50 коп. за лікування ОСОБА_2

Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 4 липня 2005 року з 20 до 21 год. біля Масандрівської амбулаторії, розташованої на вул. Стаханівській у м. Ялті, з метою залякування ОСОБА_3., вимагаючи припинити спілкування з усіма її знайомими, завдав їй чисельні удари руками і ногами у різні частини тіла та викручував руки. У результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_3. сильний фізичний біль, фізичне і моральне страждання.

В ніч з 15 на 16 липня 2005 року ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_3. в квартирі АДРЕСА_1, з метою спонукання потерпілої вчинити дії, що суперечили її волі, принижуючи її гідність, протягом тривалого часу завдавав їй удари руками і ногами у різні частини тіла, ключами від квартири по голові та викручував руки. Потерпілій ОСОБА_3. у результаті цього заподіяно сильний фізичний біль, фізичне і моральне страждання.

У ніч з 3 на 4 серпня 2005 року ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_3. з метою залякування завдав їй чисельні удари у різні частини тіла, викручував їй руки та, погрожуючи застосуванням ножа, примусив останню з'їсти аудіокасету. У результаті чого заподіяв ОСОБА_3. сильний фізичний біль, фізичне і моральне страждання та спричинив легкі тілесні ушкодження.

Після побиття ОСОБА_3. за місцем її проживання ОСОБА_1 4 серпня 2005 року о 3-й годині відкрито викрав належні потерпілій 2 100 доларів США та незаконно заволодів важливими особистими документами останньої.

13 серпня 2005 року близько 20 години ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_3., погрожуючи їй вбивством, застосуванням щодо неї фізичного насильства та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, завдаючи їй удари руками і ногами у різні частини тіла, здавлюючи шию, повторно вимагав 700 доларів США, заволодівши 300 доларами США.

17 жовтня 2005 року об 11 годині ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_3., застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для її життя і здоров'я, повторно вимагав передачі грошових коштів як винагороду за надання ним допомоги у здійсненні підприємницької діяльності.

У ніч з 15 на 16 грудня 2005 року ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою її залякування, протягом тривалого часу завдавав їй удари руками і ногами, а також дерев'яною табуреткою у різні частини тіла. У результаті чого ОСОБА_1 заподіяв потерпілійОСОБА_2 сильний фізичний біль, фізичне і моральне страждання та спричинив останній умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

8 січня 2006 року о 1 год. 30 хв. ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_3 застосував до ОСОБА_2 насильство, що не було небезпечним для її життя і здоров'я, шляхом погрози вбивством примусив потерпілу звернутися в міліцію із завідомо неправдивою заявою про припинення проведення дослідчої перевірки щодо нього.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення як незаконні, постановлені з порушеннями кримінального та кримінально-процесуального законів. Вказує на свою непричетність до вчинення злочинів щодо ОСОБА_3. і ОСОБА_2 та на те, що висновки суду ґрунтуються на показаннях останніх, які його обмовили.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що кваліфікація його дій за статтями 186, 189 КК України є безпідставною, оскільки він перебував з потерпілою ОСОБА_3. у цивільно-правових відносинах і мав право на частину прибутку від спільної підприємницької діяльності, а за ст. 386 КК України в його діях немає складу злочину.

Також посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив його право на захист, розглянувши справу без участі захисника.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про наявність підстав для часткового задоволення скарги засудженого ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 362, 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляцій. Згідно зі статтею 377 КПК України у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляції залишаються без задоволення, зазначити підстави, через які вони визнані необґрунтованими.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції належним чином не виконав.

Зокрема, у своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, крім іншого, зазначав, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 386 КК України, однак суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином наведені доводи і не дав на них обґрунтованої відповіді.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання засудженого ОСОБА_1 про відкладення апеляційного розгляду справи з 15 травня 2007 року у зв'язку з відсутністю його захисника - адвоката ОСОБА_4. (а.с. 334-335 т.4), яке судом апеляційної інстанції не було вирішено і в цей день справу розглянуто без участі захисника засудженого, чим порушено його право на захист.

Таким чином, апеляційним судом при розгляді даної справи в апеляційному порядку були істотно порушенні вимоги кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне рішення.

У зв'язку з викладеним, ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно виконати всі вимоги чинного законодавства, перевірити усі доводи, на які є посилання в апеляції засудженого і винести законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суду.