У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Косарєва В.І. і Кліменко М.Р.,
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 січня 2009 року справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2008 року, якою залишено без задоволення подання Коростенської ВК №71 про перегляд вироку Володарськ - Волинського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2004 року щодо ОСОБА_1,
встановила:
Вироком Володарськ - Волинського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2004 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків призначено покарання 5 років 3 місяці позбавлення волі.
20.05.2008р. начальник Коростенської виправної колонії № 71 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області із поданням про приведення зазначеного вироку щодо ОСОБА_1 у відповідність з вимогами п. 11 Закону України " Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15.04.2008р. (270-17)
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2008 року подання начальника Коростенської виправної колонії № 71 про перегляд вироку Володарськ - Волинського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2004 року, залишене без задоволення.
В апеляційному порядку постанова суду не переглядалась.
У касаційному поданні, як видно з його змісту, заступник прокурора Житомирської області просить постанову суду скасувати через неправильне застосування кримінального закону, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що санкцією ч.1 ст. 185 КК України передбачено покарання 3 роки позбавлення волі, тому враховуючи зміни до Кримінального кодексу України (2341-14) від 15.04.2008р., призначене ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, тобто за замах на крадіжку, не може бути більшим ніж 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків не може бути більшим ніж 4 роки 9 місяців. Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні подання випраної колонії № 71 щодо перегляду вироку.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно із постанови суду від 26 червня 2008 року, залишивши без задоволення подання начальника Коростенської виправної колонії № 71 про перегляд вироку Володарськ - Волинського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2004 року щодо ОСОБА_1, суд в мотивувальній частині постанови вказав, що подання виправної колонії обґрунтоване і підлягає задоволенню, проте в резолютивній частині відмовив у задоволенні подання.
Тобто, суд допустився суперечностей у своїх висновках, що не дає підстави вважати рішення суду законним і обґрунтованим.
Крім того, суд у постанові не навів жодних мотивів щодо підстав незадоволення подання Коростенської виправної колонії.
Між тим, як видно із вироку суду, ОСОБА_1 вчинив замах на крадіжку майна, тобто замах на вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. Відповідно до вимог ч.3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Найбільш сувора санкція ч.1 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі, тому дві третини від цього строку буде складати 2 роки позбавлення волі.
Таким чином, суд розглянув матеріали справи з істотним порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, та допустився суперечностей у висновках, а тому колегія суддів вважає, що постанова суду відповідно до вимог ст.ст. 369, 370 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, суду необхідно належним чином виконати вимоги ст.ст. 68, 71 КК України та ст. - 405-1 КПК України, перевірити доводи наведені у поданні, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційне подання заступника прокурора Житомирської області задовольнити.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2008 року, якою залишено без задоволення подання начальника Коростенської виправної колонії № 71 про перегляд вироку Володарськ - Волинського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2004 року щодо ОСОБА_1, скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Судді: Федченко О.С. Косарєв В.І. Кліменко М.Р.