Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 січня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Миколаївської області на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2004 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

немаючої судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 203 КК України до 600 грн. штрафу.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Як визнав встановленим суд, 10 травня 2004 року вдень у с. Агрономія Арбузинського району Миколаївської області ОСОБА_1, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності і не маючи ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в своєму будинку АДРЕСА_1, продала ОСОБА_2 пів літра самогону за 3 грн. 50 коп.

Крім того, у цей же день за місцем проживання ОСОБА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено 0,5 л. самогону, який вона зберігала з метою збуту.

У касаційному поданні заступник прокурора, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину та правильності кваліфікації її дій зазначає, що призначаючи ОСОБА_1 покарання, місцевий суд порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України, а також ст. 69 КК України, оскільки призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України можливо лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання, з обов'язковим посиланням в резолютивній частині вироку на зазначену норму закону. Крім того, прокурор зазначає, що положення ч.1 ст. 69 КК України не можуть бути застосовані при призначенні покарання за злочин невеликої тяжкості. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про часткове задоволення касаційного подання, обговоривши його доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого їй злочину відповідає матеріалам справи.

Як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у вчиненому, у зв'язку з чим докази у судовому засіданні досліджувалися в порядку ст. 299 КПК України.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженій ОСОБА_1 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, особи засудженої та пом'якшуючих покарання обставин.

Зокрема, як вбачається з вироку, суд врахував, що ОСОБА_1 раніше не судима, позитивно характеризується, її похилий вік, те, що вона повністю визнала свою вину у вчиненому та щиро розкаялася.

Наведені обставини, що пом'якшують покарання, дані про особу винної давали суду підстави для призначення їй покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, за якою її засуджено, а також не призначати їй додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 203 КК України. При цьому, колегія суддів враховує і те, що розмір визначеного судом штрафу не суперечить вимогам ч. 2 ст. 53 КК України, а також те, що діюча на даний час редакція ст. 69 КК України, передбачає її застосування до покарання, призначеного за злочин невеликої тяжкості.

Проте, призначивши ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд у вироку не послався на зазначену норму закону, у зв'язку з чим ця помилка підлягає виправленню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.

Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2004 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати засудженою ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 600 грн. штрафу.

В решті вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.