Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Київської області від 6 жовтня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Тараща Київської області, раніше судимого Таращанським районним судом Київської області: 1) 18 березня 2003 року за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; 2) 11 серпня 2004 року за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням статей 69, 71 КК України на 2 роки позбавлення волі; 3) 28 грудня 2004 року за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 21 червня 2007 року на 2 місяці 22 дні,

визнано винним та засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_2 - 6 751 грн. 40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 - 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Як визнав встановленим суд, злочини були вчинені засудженим за таких обставин.

1 листопада 1007 року, приблизно о 3 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на проникнення у житло і вчинення нападу на ОСОБА_4 із метою заволодіння її майном, взяв у своєму домоволодінні сокиру і прийшов до будинку потерпілої, розташованому АДРЕСА_1. Після того, як остання впустила до будинку ОСОБА_1 і повернулася до нього спиною, ОСОБА_1 із метою заволодіння її майном напав на неї, завдавши два удари лезом сокири по голові, чим спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми.

Після чого ОСОБА_1 обшукав кімнати будинку і заволодів 35 гривнями та електронним жіночим годинником "Хінді 612 Д" вартістю 5 гривень 60 копійок.

Почувши, що потерпіла подає ознаки життя, ОСОБА_1 вирішив убити ОСОБА_4 Із цією метою він завдав їй ще три удари лезом сокири по голові. Смерть потерпілої настала на місці події внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з численними рубленими ранами голови та ушкодженням головного мозку.

Після цього, із метою заволодіння грошима та іншими цінними речами потерпілої ОСОБА_1 почав обшукувати її одяг. Під час обшукування одягу ОСОБА_4 у ОСОБА_1 раптово виникло бажання вступити з трупом потерпілої у статеві зносини, що він і зробив, після чого з місця вчинення злочину зник.

У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи фактичні обставини справи, ставить питання про пом'якшення покарання. При цьому покликається на те, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме - повне визнання ним своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину, а також дані про його особу, зокрема, його молодий вік та те, що він з 6 років ріс без батька. Крім того, просить перевірити правильність кваліфікації його дій за пунктом 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

У доповненнях до касаційної скарги засуджений просить скасувати вирок суду, оскільки, на його думку, амбулаторна судово-психіатрична експертиза є неповною та просить провести стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Крім того, зазначає, що суд безпідставно стягнув із нього у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подані заперечення на касаційну скаргу засудженого.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка. Ці докази детально викладені у вироку суду.

Дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки він під час розбійного нападу вчинив умисне вбивство потерпілої з корисливих мотивів, на що вказують його дії, а саме те, що після вбивства потерпілої він почав обшукувати її одяг.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, те, що він раніше тричі судимий, характеризується негативно як особа, що веде антисуспільний спосіб життя, обставини, що обтяжують покарання, зокрема, обтяжуючими покарання обставинами суд визнав учинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку та рецидив злочинів, а пом'якшуючими - повне визнання вини та щире каяття і не знайшов можливості для призначення засудженому за ч. 2 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк й належно вмотивував своє рішення про обрання ОСОБА_1, який являє собою підвищену небезпеку для суспільства, найсуворішого покарання у виді довічного позбавлення волі.

Вирок у цій частині відповідає вимогам статей 64, 65 КК України, а тому доводи касаційної скарги про те, що суд не мав підстав для призначення такого суворого покарання, є необґрунтованими.

Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах від 7 серпня 2008 року попередній вирок апеляційного суду Київської області від 8 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 був скасований у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Посилання засудженого на те, що проведена по справі амбулаторна судово-психіатрична експертиза є неповною, необґрунтовані та спростовуються даними цієї експертизи.

Підстав вважати, що по справі є дані, які викликають сумнів щодо осудності ОСОБА_1, немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства. які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, у справі не допущено.

Цивільний позов потерпілих, у тому числі і щодо відшкодування моральної шкоди, вирішений судом у відповідності до вимог закону.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Київської області від 6 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.