розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 4 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 19 жовтня 2007 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, такий, що раніше судився:

13.02.2001 р. за ст.ст. 141 ч. 2, 206 ч. 3 КК України

на 5 років позбавлення волі, звільнений 2.12.2003 р.

умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 6 днів,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки;

- за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років сім місяців шість днів з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1265 грн. на відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 19 жовтня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 12 червня 2005 року о 17-ій год. 30 хв. на колгоспному ринку по вул. Маяковського в м. Краматорську Донецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, поєднаний із заподіянням потерпілому легких тілесних ушкоджень та з погрозою застосування ножа. У цей час особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, діючи погоджено з ОСОБА_1, напав на ОСОБА_4 та, подавляючи його волю, повалив на асфальт, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. Таким чином, ОСОБА_1 та особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою між собою заволоділи майном ОСОБА_3 на загальну суму 8 гривень.

15 грудня 2005 року о 21-ій год. 00 хв. в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив розбійний напад на ОСОБА_5, поєднаний із насильством, небезпечним для його життя та здоров'я, під час якого заволодів майном на загальну суму 1265 гривень, що належало ОСОБА_2, заподіявши ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Він же 17 березня 2006 року о 21-ій год. 00 хв. у дворі будинку АДРЕСА_2 шляхом грабежу відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та із застосуванням до ОСОБА_7 насильства, яке не було небезпечним для його життя та здоров'я, відкрито викрав належне їм майно на загальну суму відповідно 955 гривень і 1848 гривень 33 копійки.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує на те, що апеляційний суд не усунув допущені місцевим судом істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виразились у тому, що обвинувачення ОСОБА_1 сформульовано як вчинення розбою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, однак така конструктивна ознака злочину при кваліфікації його дій відсутня.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Вважає неправильним кваліфікацію його дій, стверджуючи, що розбою та грабежу не вчиняв. Посилається на однобічність і неповноту досудового слідства та судового розгляду, які, на його думку, проведено з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що висновок суду про його винуватість у вказаних злочинах ґрунтується на суперечливих показаннях потерпілих. Вказує на порушення його права на захист.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив касаційне подання задовольнити та відмовити у задоволенні касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання та скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні касаційного подання необхідно відмовити, а касаційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв розбійних нападів і грабежу, є безпідставними.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що 12 червня 2005 року ОСОБА_1 з іншою особою придбали в нього овочі, але оплатити покупку відмовились. Він намагався забрати товар, але ОСОБА_1 вдарив його кулаком в обличчя та плече, а потім дістав розкладний ніж, яким став розмахувати та погрожувати йому розправою. Забравши пакет з овочами, нападники намагались скритись. Одного з них було затримано, а ОСОБА_1 втік.

Зазначені потерпілим ОСОБА_3 показання підтвердив свідок ОСОБА_8

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 показали, що в складі роти ППСМ прибули на ринок, де ОСОБА_3 їм повідомив, що двоє осіб, погрожуючи застосуванням ножа, забрали овочі, якими він торгував.

Про обставини вчинення ОСОБА_12 розбійного нападу показував потерпілий ОСОБА_5, вказуючи, був вдома з ОСОБА_1, святкуючи придбання ним (ОСОБА_5) двох мобільних телефонів. Згодом його син сказав, що ОСОБА_1 забрав мобільні телефони. Попросив ОСОБА_1 повернути викрадене, але той дві вдарив у обличчя та заволодів мобільними телефонами.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 15 грудня 2005 року з ОСОБА_5 придбали два мобільних телефони. У той же день дізналась про викрадення придбаного. Після звернення до міліції, ОСОБА_1 до неї звернувся та повернув їй мобільні телефони, які було пошкоджено.

Згідно з даних висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 було виявлено забійну рану тім'яно-потиличної області голови, забій м'яких тканин, синці і садна обличчя, перелом кісток носу, травматичне видалення першого зубу на верхній щелепі справа, травматичний вивих 1 ст. різців нижньої щелепи, які виникнули від дії тупих твердих предметів, і які віднесено до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т. 1 а.с. 129).

Обгрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні грабежу, суд послався у вироку на показання потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про обставини відкритого викрадення ОСОБА_1 їх мобільних телефонів, свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14, дані, що містяться в протоколі виїмки, висновку товарознавчої експертизи про те, що вартість мобільного телефону "Нокіа 6630" складає 1848 грн. 33 коп., інші досліджені судом докази.

Перевіркою матеріалів справи об'єктивних даних, які б ставили під сумнів достовірність цих та інших доказів, наведених у вироку, не вбачається.

Дослідивши повно та об'єктивно зібрані в справі докази, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 2 КК України.

Із змісту вироку вбачається, що суд у мотивувальній його частині при кваліфікації дій ОСОБА_1 не вказав на таку конструктивну ознаку злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, як вчинення розбою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Однак, наведена обставина не вплинула на правильність кваліфікації дії ОСОБА_1 та законність і обгрунтованість його засудження.

Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, перевіряв також викладені в апеляції прокурора доводи, які за змістом є аналогічними доводам касаційного подання, та з наведенням відповідних мотивів визнав її безпідставними, а вирок щодо ОСОБА_1 - законним та обгрунтованим.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції провадився у передбаченому законом порядку. Зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Отже, доводи прокурора про порушення апеляційним судом вимог кримінально-процесуального закону, позбавленні підстав.

Водночас, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України місцевий суд припустився помилки.

Так, у мотивувальній частині вироку суд вказав про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 71 КК України шляхом приєднання до призначеного за даним вироком покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі строком на один рік, проте в його резолютивній частині приєднав невідбуту частину покарання у виді одного року семи місяців шести днів, чим допустив істотне протиріччя.

За таких обставин, постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону підлягають зміні, та зменшенню призначеного йому на підставі ст. 71 КК України покарання за сукупністю вироків до восьми років шляхом часткового, а не повного приєднання покарань.

Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_1 роз'яснювались його процесуальні права, в тому числі й право мати захисника, але скористатись цим правом він відмовився (т.1 а.с. 112-113, 117-118, 149-150, 178-179, т. 2 а.с. 11-12).

За таких обставин, відмова ОСОБА_1 від захисника була прийнята в порядку та на підставі, передбаченому кримінально-процесуальним законом. У подальшому на досудовому слідстві та в суді захист його прав і законних інтересів здійснювали адвокат ОСОБА_15 і захисник ОСОБА_16

Отже, доводи засудженого ОСОБА_1 про порушення права на захист є необґрунтованими.

Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства та судового розгляду, які були б підставою для скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 4 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 19 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання приєднати ОСОБА_1 частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді одного року позбавлення волі та за сукупністю вироків визначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна.

головуючого	Кармазіна Ю.М.,
суддів	Вус С.М. і Філатова В.М.