Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на судові рішення щодоОСОБА_1

вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 01 серпня 2007 року, залишеного без зміни ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2007 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця селища Червоної Поляни Вятсько-Полянського району Кіровської області (Російська Федерація), мешканця міста Москви, громадянина Російської Федерації, такого, що не має судимості,

виправдано за ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувався у тому, що він, прямуючи з території Російської Федерації в Україну, 13 вересня 2006 року близько 19 години 40 хвилин у зоні митного пропускного пункту "Гоптівка" Магістральної митниці в салоні автомобіля "ФОРД" з приховуванням від митного контролю незаконно перемістив через митний кордон України психотропні речовини - 24 пігулки лікарського засобу з вмістом психотропної речовини клоназепам загальною вагою 0, 048 грамів, та 87 пігулок лікарського засобу з вмістом психотропної речовини феназепам загальною вагою 0, 08 грамів, які були заховані серед особистих речей та медикаментів в одній із секцій його рюкзака.

Крім того, за тих же обставин ОСОБА_1. обвинувачувався у незаконному зберіганні та перевезенні без мети збуту зазначених психотропних речовин.

У касаційному поданні прокурори порушують питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивують тим, що суд дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, а тому дійшов хибного висновку щодо фактичних обставин справи. Твердять, що ОСОБА_1. не заявляв митним органам про переміщення заборонених предметів через держаний кордон і не надав належних документів, що свідчили б про призначення лікарем виявлених лікарських засобів для його лікування. Водночас зазначають, що у матеріалах справи є достатньо даних, які свідчать про протиправний характер дій виправданого, от-як: результати судово-наркологічної експертизи про його залежність від психотропних речовин, дані про переміщення через митний кордон медикаментів у кількості, що перевищує передбачену курсом лікування, визначеного лікарем.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора Сухарєва О.М. про необхідність скасування судових рішень з наведених у касаційному поданні підстав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як убачається із встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, дійсність яких в касаційному поданні не заперечується, 13 вересня 2006 року ОСОБА_1. разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2. на належному останній автомобілі як громадяни Російської Федерації з території тієї ж держави в'їжджали на територію України на відпочинок у Крим. За кермом автомобіля був ОСОБА_1. У салоні автомобіля за спинкою водія на інших сумках лежав наплічникОСОБА_1 у якому зверху, на видноті, поміж грошима, документами та іншими особистими речами зберігалися у заводських упаковках лікарські засоби "КЛОНАЗЕПАМ" та "ФЕНАЗЕПАМ" відповідно 24 і 87 пігулок. Близько 19-ої години 40-ка хвилин при переході митного контролю за описаних у вироку обставин ці засоби виявили працівники митниці.

З приводу обставин появи ліків ОСОБА_1. пояснив, що купив їх в одній з аптек міста Москви за рецептом лікаря-невропатолога ОСОБА_3., у якої лікувався від наявної у нього хвороби - остеноневрологічного синдрому, що супроводжується "панічними атаками". Перед поїздкою на відпочинок ОСОБА_3. склала схему лікування та призначила вживати ці ліки у випадку приступів хвороби.

Аналогічного змісту показання дала свідок ОСОБА_2

Те, що ліки "КЛОНАЗЕПАМ" та "ФЕНАЗЕПАМ" придбавалися за викладених виправданим обставин, що препарат феназепам не включений до Списку психотропних речовин, які на території Російської Федерації підлягають спеціальному контролю, а також, що названі речовини використовуються в медичній практиці й як ліки в невеликій кількості можуть вивозитися для власного вживання фізичними особами, які подорожують з однієї країни в іншу, вбачається з проаналізованих у вироку міжнародних конвенцій, окремих нормативних-правових актів Російської Федерації щодо правовідносин, пов'язаних з обігом наркотичних та психотропних речовин, медичних документів про хворобуОСОБА_1 письмового пояснення лікаряОСОБА_3. про призначення лікування з використанням зазначених препаратів, рецептів останньої на придбання ліків та інформації аптеки про продаж їх ОСОБА_1

За наведених фактичних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1. при в'їзді на територію України не задекларував наявних у його багажі лікарських засобів з вмістом психотропних речовин, проте не приховав їх від митного контролю й не переміщав поза таким контролем, тобто не вчинив жодної незаконної дії, за наявності якої настає кримінальна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 305 КК України, а тому правильно виправдав його за тією нормою закону.

У контексті наведених обставин справи законним та обґрунтованим є й рішення суду про виправдання ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 309 КК України. Як зазначено вище, ОСОБА_1. придбав ліки за виданим на законних підставах рецептом лікаря з подальшим їх зберіганням та перевезенням для власного вживання під час подорожі в Україну. Із характеру й спрямованості тих дій видно, що вони здійснювалися з єдиним бажанням. Органи досудового слідства не поставили в провину ОСОБА_1 незаконне придбання психотропних речовин, проте визнали протиправним подальше їх зберігання та перевезення. Такого змісту судження є хибними, оскільки не можна одну з декількох альтернативних дій, пов'язаних з обігом наркотичних чи психотропних засобів, вважати правомірною, а інші, які перебувають з нею в фактичному та логічному взаємозв'язку й, вчинення яких охоплювалося єдиним наміром, вважати незаконними. Крім того, суд правильно зазначив, що ОСОБА_1. цих дій на території України не вчинив, оскільки психотропні речовини було виявлено у нього під час перетину державного та митного кордонів, які за даних обставин справи збігалися у зоні митного пропускного пункту "Гоптівка" Магістральної митниці.

Суд першої інстанції ретельно дослідив усі наявні у справі докази: як ті, що зібрали органи досудового слідства, так і ті, що подали ОСОБА_1. та його захисник. Висновки суду належним чином мотивовані й відповідають фактичним обставинам справи. Доказів, щодо яких суд у вироку не навів би мотивів їх відкидання, в справі нема.

Не погоджуючись з апеляційним поданням прокурора, суд другої інстанції ретельно перевірив зазначені в ньому доводи й з наведенням мотивів спростування обґрунтовано визнав безпідставними.

У касаційному поданні, аргументація якого аналогічна апеляції прокурора, не наведено інших, тобто нових даних, які б слушно ставили під сумнів висновки суду першої інстанції й щодо яких апеляційний суд не вказав би підстав, через які визнав їх необґрунтованими.

Зокрема, не впливають на правильність висновків суду посилання прокурорів на показання свідків з числа працівників Магістральної митниці про виявлення в ОСОБА_1. незадекларованих психотропних препаратів та відсутність документів на них, оскільки не спростовують факту наявності у виправданого хвороби, лікування якої потребувало вживання зазначених ліків, існування рецепту, довідки лікаря та інших названих вище документів про правомірність їх призначення, придбання, зберігання й перевезення, які він пред'явив працівникам митниці протягом короткого (через три дні) проміжку часу після затримання.

Та обставина, що виявлена у ОСОБА_1. кількість пігулок перевищує призначену йому лікарем для лікування, на що покликаються прокурори, не свідчить про порушення ним будь-яких заборон, встановлених на законодавчому рівні щодо придбання, зберігання чи перевезення цих ліків, а тому не може бути підставою для скасування вироку. Крім того, зазначена мотивація характерна при обґрунтовуванні умислу на скоєння незаконних дій з наркотичними чи психотропними речовинами з метою збуту. Але це діяння в провину ОСОБА_1 не ставилося.

Матеріали справи не містять даних, які б вказували, що лікарські засоби зберігалися в утрудненому для їх виявлення місці, у зв'язку з чим доводи прокурорів про приховування їх ОСОБА_1. у рюкзаку є необґрунтованими.

Не спростовують висновків суду посилання на дані судово-наркологічної експертизи, оскільки ці відомості стосуються даних про особу виправданого, а не події діяння, поставленого йому в провину органами досудового слідства, мотивів та мети поведінки останнього.

Що ж до доводів подання про те, що суд першої інстанції не прийняв рішення про речові докази, то це питання можливо вирішити без скасування вироку в порядку його виконання.

Інших істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, зокрема й зазначених в касаційному поданні, за яких судові рішення підлягали б зміні чи скасуванню, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

відмовити в задоволенні касаційного подання прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 01 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1.