Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2008 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Немиринці Козятинського району Вінницької області, працюючого газоелектрозварювальником ПП "Агросервісгаз", мешканця АДРЕСА_1, судимого вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2008 року за ч. 2 ст. 296 КК України на три роки обмеження волі,

за ч. 2 ст. 296 КК України на чотири роки позбавлення волі, ч. 2 ст. 127 КК України на шість років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначено дев'ять років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України до покарання частково приєднано покарання, призначене за попереднім вироком, і остаточно призначено десять років позбавлення волі;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Немиринці Козятинського району Вінницької області, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_2, судимого вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2008 року за ч. 2 ст. 296 КК України на три роки обмеження волі, звільненого від відбування покарання на підставі п. "б" ст. 6, ст. 8 Закону України від 19 квітня 2007 року "Про амністію",

за ч. 2 ст. 296 КК України на чотири роки позбавлення волі, ч. 2 ст. 127 КК України на шість років позбавлення волі, ч. 1 ст. 122 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 остаточно призначено десять років позбавлення волі.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 відмовлено.

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні умисних злочинів за таких обставин.

27 травня 2007 року приблизно о 15 годині ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння в с. Немиринці Козятинського району Вінницької області біля сільського магазину під час суперечки на грунті неприязних стосунків з ОСОБА_8, завдавши останньому удар ногою в обличчя, спричинив йому середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи.

В цей же день приблизно о 16 годині ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння на березі ставу у с. Немиринці групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно висловлювались нецензурною лайкою до охоронців ставу ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та побили їх руками й ногами в різні частини тіла. При цьому ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_2 ОСОБА_9 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

У період часу з 20 до 23 години 27 травня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 там же біля ставу за попередньою змовою вступили в суперечку із ОСОБА_11 з приводу нібито вчиненої останнім крадіжки велосипеда, вкинули його в ставок, самі зайшли у воду, де з метою примушування його до зізнання у крадіжці та покарання за неї, маючи намір завдати ОСОБА_11 особливих страждань та мучення, діючи з особливою жорстокістю, неодноразово занурювали його голову під воду, впродовж тривалого часу завдавали чисельні хаотичні удари кулаками рук в тулуб та голову, спричиняючи сильний фізичний біль. В результаті умисних дій засуджених ОСОБА_11 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді переломів 2-3-го ребер справа, перелому кісток носа, забійної рани на верхній губі, синців на спинці носа, плечах, грудній клітці.

За змістом касаційних скарг:

захисник ОСОБА_4 посилається на те, що висновки суду щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні вказаних у вироку діянь не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на неналежній, необ'єктивній, однобічній оцінці судом доказів і суперечливих показаннях потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Стверджує про відсутність достовірних доказів причетності ОСОБА_6 до заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень та хуліганських дій. Зазначає, що належно не перевірена версія досудового слідства щодо причини конфлікту між ОСОБА_11 та засудженими й оцінка дій останніх як таких, що мали характер катування і спричинили потерпілому сильний фізичний біль, суперечить наявним у справі доказам. Тому вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування;

засуджений ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки він хуліганських дій не вчиняв і насильства до ОСОБА_8 не застосовував. Висновки суду щодо його винуватості за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України ґрунтуються на непослідовних показаннях потерпілих. В його діях щодо ОСОБА_11 ознак катування не встановлено, а висновки суду про причину конфлікту з останнім, характер його дій та їх тривалість не підтверджуються наявними у справі доказами. Також указує, що суд необґрунтовано визнав обставиною, що обтяжує покарання, стан його сп'яніння;

захисник ОСОБА_3 стверджує про безпідставність засудження ОСОБА_5, оскільки висновок суду про вчинення ОСОБА_5 хуліганських дій ґрунтується лише на суперечливих показаннях потерпілого ОСОБА_12 Судом не встановлено, що у засудженого був намір і бажання спричинити ОСОБА_11 сильний фізичний біль та страждання. Такий висновок суду не узгоджується з показаннями очевидців події та іншими доказами. Вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа щодо ОСОБА_5 закриттю;

засуджений ОСОБА_2, заперечуючи винуватість, вказує, що інкримінованих йому діянь не вчиняв. Суд дав неправильну та необ'єктивну оцінку доказам і обґрунтував свої висновки про його стан сп'яніння, вчинення ним хуліганства, дій, спрямованих на катування ОСОБА_11, суперечливими та непослідовними показаннями потерпілих і свідків. Стверджуючи, що в його діях відсутній склад злочину, просить вирок скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисників, в яких вони повністю підтримали касаційну скаргу захисника ОСОБА_4, а скарги інших учасників судового розгляду підтримали частково, просили вирок скасувати і справу направити на нове розслідування, прокурора, яка вважала вирок законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи, доводи касаційних скарг, колегія суддів уважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які судом всебічно й повно досліджені та правильно оцінені.

Так, потерпілий ОСОБА_8 пояснив у судовому засіданні, що 27 травня 2007 року біля магазину в с. Немиринці ОСОБА_2 пред'явив йому претензії з приводу того, що він сперечався у магазині з його матір'ю, яка там працює, та ударив кулаком в обличчя. В цей же час відчув сильний удар у ліву сторону щелепи, який було завдано ззаду. Повернувшись, побачив ОСОБА_6 Оскільки інших осіб біля нього не було, зрозумів, що ударив його у щелепу саме ОСОБА_6 Від цього удару він відчув гострий біль, а в подальшому в лікарні було встановлено, що нижня щелепа у нього зламана.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що вдень 27 травня 2007 року зустрів ОСОБА_8, який тримався за обличчя й розповів, що його біля магазину побили ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Про те, що ОСОБА_8 скаржився, що його побили біля магазину, засвідчила в суді й дружина вказаного свідка ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_14 показав, що, коли наступного після 27 травня 2007 року дня ОСОБА_8 не вийшов на роботу, він за дорученням керівництва відвідав його вдома. ОСОБА_8 погано себе почував і скаржився, що його побили ОСОБА_2 та ОСОБА_6 й останній зламав йому щелепу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявлено на обличчі садна та синець, а також перелом нижньої щелепи, які виникли від дії тупих твердих предметів, можливо, 27 травня 2007 року. Останнє тілесне ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я (понад 21 день) відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_10 показав, що він працює охоронцем на ставку в с. Немиринці. 27 травня 2007 року бачив на ставку засуджених із дівчиною. Коли він наблизився до вагончика, де знаходились охоронці під час чергування, до нього підійшов ОСОБА_6 та безпричинно ударив ногою у ліве плече, від чого він упав, а ОСОБА_6, продовжуючи свої дії, ще два-три рази ударив його кулаком у ліву частину тулуба. Після того, як у вагончик зайшов ОСОБА_2, де знаходився ОСОБА_15, звідти було чути звуки ударів. Зайшовши у вагончик, бачив побитого ОСОБА_15, після чого пішов додому. Наступного дня йому ОСОБА_9 розповів, що бачив, як топили ОСОБА_11, а той просив його відпустити.

Потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що під час його чергування по охороні ставка 27 травня 2007 року приїхали ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_16 Обійшовши ставок, він зайшов у вагончик, куди заскочив ОСОБА_2 і безпричинно ударив його ногою у груди, від чого він відчув сильний біль. Полежавши деякий час, бачив, що засуджені та ОСОБА_16 продовжували перебувати на ставку та вживати алкогольні напої. Коли на ставку з'явився ОСОБА_11, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 стали пред'являти йому претензії з приводу крадіжки ним велосипеда. ОСОБА_2 сказав ОСОБА_11, що, оскільки той служив у морфлоті, хтось когось навчить плавати. Далі засуджені заломили ОСОБА_11 руки за спину, вкинули у ставок, зайшли самі і стали неодноразово занурювати його голову у воду, запитуючи при цьому де він подів велосипед. Через деякий час ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вийшли з води, почали розпалювати вогнище, а він пішов спати. Він не бачив, щоб ОСОБА_11 виходив із води. Наступного дня його тіло знайшли в ставку біля протилежного берега в очереті.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що бачив, як у вагончику ОСОБА_2 бив ОСОБА_17

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз у ОСОБА_10 мало місце легке тілесне ушкодження у вигляді синця на лівій руці, а у ОСОБА_9 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді синців на лівій руці, передній поверхні грудної клітки, правому плечі, лівому стегні та саден на обох ліктьових суглобах, які виникли від дії тупих твердих предметів, можливо, 27 травня 2007 року.

Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що ввечері 27 травня 2007 року приблизно о 23 годині 10-15 хвилин до нього прийшов ОСОБА_18 і сказав, щоб він йшов на ставок, бо ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знущаються над його братом ОСОБА_11 й хочуть втопити, ОСОБА_2 також говорив брату, що, оскільки той служив на флоті, то зараз і поплаває. Він відмовився іти, а наступного дня брата виявили у ставку мертвим.

З показань свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вбачається, що вони бачили як на березі ставу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вживали спиртні напої. Коли до них підійшов ОСОБА_11, між ними виник конфлікт, під час якого засуджені обвинувачували ОСОБА_11 у крадіжці велосипеда, а потім узяли його за руки й ноги та вкинули у ставок, зайшли самі і стали по черзі занурювати його головою у воду, вимагаючи сказати, де знаходиться велосипед. ОСОБА_19 стверджував, що такі дії засуджених продовжувались тривалий час, а коли дівчина, яка була з останніми, стала кричати, щоб вони не топили діда, один із засуджених теж вкинув її у ставок. В подальшому спочатку ОСОБА_2, а потім і ОСОБА_6, вийшли зі ставка, після чого плескіт води вщух. Щоб ОСОБА_11 виходив на берег, він не бачив.

Про конфлікт, у ході якого засуджені звинувачували ОСОБА_11 у крадіжці велосипеда, а потім знаходились з ним у воді, підтвердив у судовому засіданні й свідок ОСОБА_18

При цьому під час досудового слідства зазначений свідок змістовно пояснював, що ОСОБА_2, сказавши ОСОБА_11, що той поплаває, так як служив на флоті, разом із ОСОБА_6 взяли потерпілого за плечі та затягли у став, де стали занурювати у воду. Про те, що засуджені знущаються над ОСОБА_11, він розповів брату останнього ОСОБА_7, але той відмовився йти на ставок.

Вищезазначеними доказами спростовуються доводи касаційних скарг про непричетність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до насильницьких дій щодо потерпілих.

Посилання в касаційних скаргах на суперечливість показань потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 є надуманими, оскільки показання останніх щодо вчинення засудженими інкримінованих їм дій є послідовними. Зокрема, ОСОБА_8 вказував, що перелом щелепи йому спричинив саме ОСОБА_6, оскільки іншої особи позаду, звідки було завдано удар, не було. ОСОБА_10 стверджував, що його побив ОСОБА_6, а ОСОБА_9 пояснював, що тілесні ушкодження йому завдав ОСОБА_2

Не свідчить про суперечливість показань потерпілого ОСОБА_9 та вищезгаданих свідків і та обставина, що вони вказували про різну тривалість дій засуджених щодо ОСОБА_11, оскільки з матеріалів справи вбачається, що кожен із них спостерігав події різний проміжок часу.

Крім того, по справі не встановлено і про це не зазначали засуджені, що потерпілі та свідки мали причини для обмови ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Твердження в касаційних скаргах про те, що ОСОБА_6 на місці події біля магазину не був, а тому непричетний до заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, крім зазначених доказів, спростовується і показаннями самого ОСОБА_6, який під час очної ставки з потерпілим визнав, що був присутнім біля магазину, де відбувся конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_8

Що ж стосується застосування насильства до ОСОБА_11, то з показань очевидців вбачається, що інші присутні на ставку насильства до ОСОБА_11 не застосовували. Ніхто з них не вказував про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень до конфлікту із засудженими. Після того, як останні вийшли з води, ОСОБА_11 на берег не виходив, а його тіло було знайдено наступного дня на протилежному березі ставка.

За висновками судово-медичних експертиз при дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлено переломи 2, 3 - го ребер справа, переломи кісток носа, забійна рана на верхній губі, синці на спинці носа, плечах, передній поверхні грудної клітки. Ці тілесні ушкодження є прижиттєвими та виникли від дії тупих твердих предметів, можливо, 27 травня 2007 року. Кількість тілесних ушкоджень вказує на не менш як 9 - кратну дію травмуючого предмета. Синці на плечах могли виникнути від дії пальців рук при утримуванні за плечі.

Належно проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази, в тому числі й показання свідка ОСОБА_16, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зазначені тілесні ушкодження завдані ОСОБА_11 ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Про те, що насильницькі дії засуджених завдали потерпілому сильного фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв та мучення, свідчить їх тривалість та характер - завдання численної кількості ударів, неодноразовість занурювання голови потерпілого, літньої людини 1951 року народження, під воду. За таких обставин суд правильно розцінив їх як катування.

З достатньою повнотою встановлено і мотив дій засуджених. Зокрема, зазначені свідки пояснювали, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вимагали у ОСОБА_11 зізнатись у вчиненні крадіжки велосипеда.

Свідок ОСОБА_7 вказував, що йому відомо про те, що влітку 2006 року його дядько ОСОБА_11 викрав у племінника ОСОБА_6 - ОСОБА_20 велосипед, і останній мав намір розповісти про це ОСОБА_6 Велосипед деякий час знаходився в гаражі у дядька, а в подальшому був повернутий власнику.

Як ОСОБА_2, так і ОСОБА_6, під час досудового слідства визнавали, що між ними відбувся конфлікт із ОСОБА_11 з приводу викрадення останнім велосипеда. Крім того, ОСОБА_5 у поясненнях та під час допиту підозрюваним вказав, що з метою провчити ОСОБА_11 "щоб не брав чужого" разом із ОСОБА_6 вкинули ОСОБА_11 у ставок. При цьому, як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства до пояснень ОСОБА_5 не мали даних про причини конфлікту між засудженими та потерпілим ОСОБА_11

Належно оцінивши наведені докази, суд правильно кваліфікував дії засуджених за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 127 КК України, а ОСОБА_6 ще і за ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначене покарання, в тому числі й за сукупністю злочинів, відповідає ступіні їх тяжкості та даним про особу засуджених. Обґрунтовано суд врахував як обставину, що обтяжує покарання, вчинення ними злочинів у стані алкогольного сп'яніння, оскільки це підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2008 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.