Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого Селівона О.Ф.,

суддів Пивовара В.Ф., Скотаря А.М.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2

Цією постановою ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Тернополя,

раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 р., а справу щодо нього закрито.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Цивільні позови залишено без розгляду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 грудня 2007 року постанову щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Згідно з цією постановою ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він 8 травня 2007 року, приблизно о 9 год., керуючи технічно несправним автомобілем "Рено-Преміум 400", державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом "Ван Хул", державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись автодорогою "Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта" у напрямку м. Ялти, не забезпечив технічно справний стан автомобіля, не обрав безпечну швидкість, не урахував дорожню обстановку і допустив перекидання автомобіля на лівий бік з виїздом на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з тролейбусом "Шкода ТР-9" № 3769, що рухався назустріч, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пасажири тролейбуса ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

За змістом касаційної скарги потерпілий ОСОБА_9 ставить під сумнів правильність застосування до ОСОБА_2 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 р. (955-16) як до суб'єкта цього закону. Скаржиться, що потерпілим відмовлено у відшкодуванні майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та просить касаційний суд вирішити це питання. Посилається на порушення під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінально-процесуального закону. Просить переглянути судові рішення щодо ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 р., суд виходив з того, що він вчинив злочин з необережності, за який законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, має дитину, якій не виповнилося 18 років, не позбавлений батьківських прав і до початку судового розгляду справи звернувся до суду з клопотанням про застосування до нього амністії.

Висловлена у касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_1 позиція про те, що даний Закон може бути застосований до ОСОБА_2 лише за умови, якщо він є батьком-одинаком, є надуманою, оскільки сам Закон не встановлює такої вимоги до особи, щодо якої ставиться питання про застосування амністії.

Доводи у скарзі ОСОБА_1 про неправильне вирішення судом заявлених потерпілими цивільних позовів є безпідставними, оскільки, як убачається з матеріалів справи, сам ОСОБА_9 цивільний позов не заявляв і, відповідно, цивільним позивачем не визнаний, а згідно з п. 7 ч. 2 ст. 384 КПК України потерпілий може подати касаційну скаргу на судові рішення лише у частині, що стосується його інтересів, і в межах вимог, заявлених ним у суді першої інстанції.

Вирішення питання про відшкодування завданої злочином майнової та моральної шкоди, про що просить у своїй касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_9, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, але він може звернутися до місцевого суду для вирішення цього питання в порядку цивільного судочинства.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Отже, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1 у кримінальній справі щодо ОСОБА_2 відмовити.