Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 16 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1

За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 лютого 2008 року

засуджений за ч.1 ст. 119 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Суд постановив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведені по справі експертизи в сумі 428 грн. 61 коп.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 4 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 було залишено без зміни.

ОСОБА_1, якому органом досудового слідства було пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України, суд визнав винуватим у тому, що 6 серпня 2007 року, приблизно о 23 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання у квартиріАДРЕСА_1, під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_2 він ударив потерпілого кулаком в обличчя, від чого ОСОБА_2. упав і під час падіння вдарився головою об газову плиту. Після цього, ОСОБА_1ще раз кулаком ударив потерпілого в обличчя та декілька раз по тілу. В результаті указаних неправомірних дій потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження у виді крововиливів у м'які тканини голови, забою головного мозку, субарахноїдальних крововиливів у великих півкулях головного мозку, внутрішньо-мозкових крововиливів в правій півкулі, забійних ран волосистої частини голови, обличчя, множинних синців та саден голови, тулуба, нижніх кінцівок, множинних переломів ребер, крововиливів у діафрагму, від яких 7 серпня 2007 року ОСОБА_2. помер. Як встановив суд першої інстанції, згідно даних висновку судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_2стала закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалась забоєм головного мозку із крововиливами під м'яку мозкову оболонку та речовину мозку, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Своє рішення про необхідність кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 119 КК України суд першої інстанції мотивував тим, що смерть потерпілого настала не тільки в результаті безпосередніх дій засудженого, а й внаслідок удару головою об газову плиту під час падіння. За висновком суду у справі не було доведено, що ОСОБА_1бив потерпілого із значною силою, оскільки вони вдвох перебували у стані алкогольного сп'яніння, а сам ОСОБА_1категорично заперечував, що мав намір заподіяти ОСОБА_2. тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону при кваліфікації дій засудженого. Крім того, прокурор указує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив апеляцію прокурора без задоволення, не зазначив при цьому належних мотивів прийнятого рішення, а також підстав, через які апеляцію було визнано необґрунтовано.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який подання підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із змісту касаційного подання видно, що не погоджуючись із постановленим стосовно ОСОБА_1 вироком, прокурор наводить певні доводи, зокрема, щодо безпідставної перекваліфікації судом першої інстанції неправомірних дій засудженого з ч.2 ст. 121 на ч.1 ст. 119 КК України, в результаті залишення судом без уваги даних, що викладені у висновку експерта № 363 від 26 жовтня 2007 року про виявлені на тілі потерпілого тілесні ушкодження, у тому числі множинні переломи ребер, забійні рани волосистої частини голови, обличчя, синці та садна голови, тулуба, нижніх кінцівок тощо, з огляду на які, на думку автора подання, необґрунтованим вбачається висновок суду про те, що по справі не було доведено, що підсудний бив потерпілого із значною силою і мав намір заподіяти йому тяжкі тілесні ушкодження.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що аналогічного змісту доводи були наведені в апеляції прокурора.

Відповідно до положень, передбачених у ст. 377 КПК України, апеляційний суд, розглянувши справу та залишивши апеляцію без задоволення, складає ухвалу, в мотивувальній частині якої указує підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою та докладні мотиви прийнятого рішення.

Зміст долученої до справи ухвали апеляційного суду, згідно якої подана прокурором апеляція була залишена без задоволення, свідчить, що при розгляді цієї справи згадані вище доводи апелянта були залишені поза увагою суду апеляційної інстанції, без відповідного аналізу і без викладення мотивів безпідставності чи необґрунтованості цих доводів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу апеляційної інстанції у даній справі слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно, з використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути подані на вирок апеляції і прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням в ухвалі мотивів його прийняття та відповідного аналізу доказів.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 4 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.