Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

заявника ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2008 року щодо ОСОБА_4,

постановою старшого слідчого прокуратури Приморського району міста Одеси 26 листопада 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15 і ч. 2 ст. 368 КК України. Як зазначено у цій постанові, приводом до порушення кримінальної справи стала заява засновника ПП "Технобуд" ОСОБА_6, у якій він указував, що директор ДП "Український НДІ медицини транспорту" ОСОБА_4 та засновник юридичної фірми ТОВ "Метр" ОСОБА_5 вимагали у нього хабар у сумі 45000 доларів США, а підставою - безпосереднє виявлення органом досудового слідства злочину, що підтверджено матеріалами дослідчої перевірки, під час якої зібрано достатньо даних, які вказували на наявність у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ст. 15 і ч. 2 ст. 368 КК України.

12 грудня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси, розглянувши скаргу захисника ОСОБА_7, подану в інтересах ОСОБА_4 на зазначену постанову, скасував її та відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 на підставі ст. 99 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2008 року цю постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить зазначені судові рішення скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд. На його думку, місцевий суд замість перевірки приводів і підстав до порушення кримінальної справи вдався до оцінки доказів, які були зібрані по справі, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Доводить, що при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи були достатні дані, які вказували на наявність у діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ст. 15 і ч. 2 ст. 368 КК України.

У запереченні на касаційне подання прокурора захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4, просить касаційне подання залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2008 року залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала доводи касаційного подання, заявника ОСОБА_4, який вважав постановлені по справі судові рішення законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таки підстав.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти лише наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте Приморський районний суд м. Одеси, розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_7, подану в інтересах ОСОБА_4, на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4, вказаних вимог закону не дотримався, оскільки замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів. Зокрема, дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_4 умислу на одержання хабара, стверджуючи, що він не мав наміру привласнювати кошти, отримані ОСОБА_5 від ОСОБА_6 Також суд послався на те, що зазначений у постанові про порушення кримінальної справи час зустрічі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з ОСОБА_6 не відповідає фактичним обставинам справи. Тобто суд заздалегідь вирішив ті питання, які мали вирішуватися при розгляді справи по суті.

Апеляційний суд на вказані недоліки уваги не звернув та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Оскільки суди першої й апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, то постанова місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2008 року та ухвалу Аапеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2008 року, винесенні за скаргою захисника ОСОБА_7, поданою в інтересах ОСОБА_4, скасувати, а матеріали справи направити у той же місцевий суд на новий судовий розгляд.