Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 11 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 22 квітня 2008 року.

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 лютого 2008 року

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт. Глибока Чернівецької області, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- за ч. 2 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч. 2 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладанням на нього відповідних обов'язків.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця с. Чудей Сторожинецького району Чернівецької області, раніше не судимого,

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців,

- за ч. 2 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки з покладанням на нього відповідних обов'язків.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця с. Юрківці Заставнівського району Чернівецької області, раніше не судимого,

засуджено за ст. 26, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки з покладанням на нього відповідних обов'язків.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 22 квітня 2008 року вирок щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 визнано винуватими і засуджено за те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб привласнили чуже майно шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а ОСОБА_4 у співучасті з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за попередньою змовою здійснив фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок привласнення чужого майна, приховування та маскування незаконного походження таких коштів та прав на них за таких обставин.

ОСОБА_5 працюючи агентом відділу збуту ВАТ "Красноїльський ДОК", з метою привласнення та обернення чужого майна на свою користь та користь третіх осіб, вступив у змову з директором МПП "Артез"

ОСОБА_3 на протиправне заволодіння майном ВАТ "Красноїльський ДОК" шляхом отримання грошових коштів за фіктивні поставки лісосировини з МПП "Артез".

ОСОБА_3 будучи директором МПП "Артез" у березні-квітні 2002 року придбав у невстановленої слідством особи фіктивні документи на придбання лісу-кругляку у ТОВ "Кубо" і виписав документи про реалізацію МПП "Артез" лісосировини ВАТ "Красноїльський ДОК" на загальну суму 604097 грн.

ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, завідомо знаючи, що фактичних поставок лісосировини від МПП "Артез" на ВАТ "Красноїльський ДОК" не було, під фіктивні документи про її поставку МПП "Артез" скуповував лісосировину у невстановлених слідством осіб та в Сторожинецькому держлісгоспі і для легалізації коштів штучно створив кредиторську заборгованість ВАТ "Красноїльський ДОК" перед МПП "Артез".

В рахунок заборгованості ОСОБА_3 отримав від ВАТ "Красноїльський ДОК" шість простих векселів на суму 159597 грн., які з метою легалізації за фіктивними документами реалізував через ТОВ "Кубо" приватному підприємцю ОСОБА_4, який в травні-липні 2003 року пред'явив їх до оплати ВАТ "Красноїльський ДОК" та отримав 100000 грн. з яких передав ОСОБА_5 і ОСОБА_3 94000 грн. заволодівши 6000 грн.

У касаційних скаргах:

захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, справу провадженням закрити за відсутністю в їх діях складу злочину, посилаючись на однобічність та неповноту судового слідства. Вказує, що суд при розгляді справи не в повній мірі врахував усі обставини справи, а також не виконав вказівки суду касаційної інстанції щодо перевірки деяких фактів. Крім того вказує на те, що вину засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за які їх засуджено не доведено та нічим не підтверджено;

захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, справу направити на нове розслідування, мотивуючи тим, що його підзахисних необгнуртовано засуджено та вказуючи на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону і неправильне застосування кримінального закону;

засуджений ОСОБА_5 просить судові рішення щодо нього скасувати, справу провадження закрити, посилаючись при цьому на те, що злочинів він не вчиняв, його вину нічим не підтверджено та не доведено;

захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, справу провадження закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, внаслідок чого вину ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України не доведено.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги, думку прокурора, який просив касаційні скарги залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційних скарг слід відмовити.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 - за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 - за ст. 26, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку.

Як убачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанції всебічно та повно досліджено зібрані по справі докази, у тому числі й ті, на які містяться посилання у касаційних скаргах та, давши їм належну оцінку в їх сукупності, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за обставин, вказаних у вироку.

Посилання захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на те, що винність ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів не доведено, є безпідставними і спростовуються зібраними у справі доказами.

Як вірно зазначено у судових рішеннях, під час досудового слідства ОСОБА_3 пояснював, що у березні-квітні 2002 року у м. Києві він придбав у невстановленої слідством особи чисті бланки договорів, рахунків, касових ордерів, податкових накладних з печатками ТзОВ "КУБО". Після цього, погодившись на пропозицію ОСОБА_5, уклав з ВАТ "Красноїльський ДОК" фіктивні договори на поставку лісосировини МПП "Артез", де він працював директором, однак в дійсності лісосировина не поставлялася, а лише оформлялись такі договори на поставку лісу від ТзОВ "КУБО" на МПП "Артез", а звідти на ВАТ "Красноїльський ДОК", яке за цими документами перераховувало гроші на рахунок МПП "Артез". У зв'язку з тим, що ВАТ "Красноїльський ДОК" стало нерегулярно перераховувати гроші, то ОСОБА_5 передав йому векселі на суму заборгованості. Він також підтвердив, що грошові кошти, які було перераховано зазначеним товариством, передав ОСОБА_5, а 4 відсотки грошей використав на власний розсуд.

Свої показання ОСОБА_3 підтвердив під час проведення очної ставки між ним та ОСОБА_5

ОСОБА_5 також не заперечував того, що документи на безтоварні операції про фіктивні поставки лісосировини МПП "Артез" ВАТ "Красноїльський ДОК" він передавав саме ОСОБА_3

Крім того, ОСОБА_4 підтвердив, що він за винагороду у 6 відсотків від суми угоди погодився на те, щоб по 6 векселях ВАТ "Красноїльський ДОК" перерахував на його рахунок гроші у сумі 100000 грн.

Указані показання повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_7, який підтвердив, що у квітні 2002 року він на прохання незнайомого чоловіка зареєстрував приватну фірму ТзОВ "КУБО" та особисто відкрив розрахунковий рахунок у банку, а податкові накладні та інші документи він не підписував; показаннями свідків ОСОБА_8, який пояснив, що він лише заснував приватне підприємство "Артез" і ніякого відношення до його діяльності не має; ОСОБА_9 - бухгалтера ВАТ "Красноїльський ДОК", яка підтвердила, що ОСОБА_5 особисто приносив та власноручно завіряв документи на оприбуткування лісосировини від фірми "Артез".

Із показань свідків ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 вбачається, що лісосировина від МПП "Артез" на ВАТ "Красноїльський ДОК" не надходила.

Зазначенні показання послідовні та підтверджуються іншими доказами, зокрема, даними податкових накладних на поставку лісосировини; даними довідок ДПІ у м. Києві про те, що ТзОВ "КУБО" з серпня 2001 року не подає податкові звіти; даними векселів, договорів їх врахування, актів прийому-передачі та пред'явлення до платежу, з яких вбачається, що вони завірені печатками МПП "Артез", ТзОВ "КУБО" та ПП ОСОБА_4; даними акту документальної ревізії КРУ в Чернівецькій області про те, що ПП "Артез" було пред'явлено ВАТ "Красноїльський ДОК" до оплати та оплачено векселі на загальну суму 100000 грн.; та іншими доказами, наведеними у судових рішеннях.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи захисників та засудженого, не знайшов підстав для їх задоволення. Рішення апеляційного суду ґрунтується на матеріалах справи і є правильним.

Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд при розгляді справи щодо засуджених не виконав вказівки суду касаційної інстанції є непереконливими.

Твердження захисників та засудженого ОСОБА_5 про те, що судами неповно з'ясовано усі обставини справи та не дано належної оцінки всім доказам по справі, є необгрунтованими, оскільки всі обставини справи досліджені повно і судові рішення у частині доведеності винності ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належно мотивовано.

Аналіз наведених у судових рішеннях доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ст. 26, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 22 квітня 2008 року щодо ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_4 - без зміни.