Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 208 року щодо ОСОБА_1

Зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 164 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою, а кримінальну справу провадженням закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, відповідно до рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 13.12.2006 року був зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, 1995 року народження, у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно з 3 листопада 2006 року та до повноліття, але з листопада 2006 року по 1 березня 2008 року злісно ухилявся від покладених на нього обов'язків, чим допустив заборгованість по аліментах на суму 4714,64 грн.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області просить скасувати постанову суду, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що звільнивши Перепетайла від кримінальної відповідальності, суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки останній відшкодував шкоду лише частково, що унеможливлює застосування ст. 46 КК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи суд, звільняючи ОСОБА_1 на підставі ст. 46 КК України від кримінальної відповідальності, урахував те, що він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілою ОСОБА_2, частково відшкодував заборгованість по аліментах і надав достатні для потерпілої гарантії погашення заборгованості у встановлений строк. Треба зазначити, що прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 46 КК України.

За таких обставин рішення суду про можливість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілою є обґрунтованим і не суперечить вимогам ст. 46 КК України, оскільки названа норма закону не містить посилань на обов'язкове відшкодування заподіяної шкоди в повному обсязі.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.