Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 6 березня 2008 року.

Цією постановою

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, неодноразово судимого, останній раз вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2006 року за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на два роки один місяць позбавлення волі,

за ч.1 ст. 309 КК України звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України й провадження по справі закрито.

В апеляційному порядку постанова не переглядалась.

Як установив суд, ОСОБА_1. 17 січня 2008 року приблизно о 16 год. у м. Херсоні незаконно, без мети збуту в невстановленої слідством особи придбав за 70 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій вагою в перерахунку на суху речовину 0, 145 грам, який зберігав при собі до моменту його виявлення і вилучення працівниками міліції того ж дня.

Визнавши, що ОСОБА_1. добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії, суд на підставі ч.4 ст. 309 КК України звільнив його від кримінальної відповідальності.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність звільнення ОСОБА_1. від відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України з огляду на те, що останній звернувся до лікувального закладу з метою уникнути кримінальної відповідальності, що свідчить про відсутність добровільного звернення, а також, вказуючи на безпідставність вказівки у вступній частині постанови про судимість ОСОБА_1. вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 3 жовтня 2005 року, який в подальшому ухвалою Верховного суду України від 14 листопада 2006 року скасовано, та стягнення з ОСОБА_1. судових витрат при закритті кримінальної справи, просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання та доповнення до нього, колегія суддів уважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (v0004700-02) , вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилятися у таких спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, суд при звільненні на підставі ч.4 ст. 309 КК України ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України не дослідив питання про те, чи дійсно ОСОБА_1. потребував лікування від наркоманії та звернувся до лікувального закладу з метою вилікуватися, а не ухилитися у таких спосіб від кримінальної відповідальності.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_1. заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України, посилаючись на те, що він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії і надавши для підтвердження цього довідку Херсонської обласної психіатричної лікарні № 563 від 28 січня 2008 року.

У вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1. проходив лікування в Херсонській обласній психіатричній лікарні № 563 з 25 січня по 22 лютого 2008 року (а.с. 66 ).

Разом з тим, захворювання, від якого лікувався ОСОБА_1., у довідці не вказано. Крім того, довідка про проходження ОСОБА_1. лікування у лютому 2008 року датована 28 січня 2008 року. На зазначене суд, розглядаючи справу, не звернув увагу і, не перевіривши достовірність цієї довідки, саме на її підставі прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

Ураховуючи також, що в матеріалах справи відсутні будь - які дані про те, що ОСОБА_1. потребує лікування від наркоманії, висновок суду про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв'язку із добровільним лікуванням від наркоманії, є передчасним.

За таких обставин постанова суду про звільнення ОСОБА_1. на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності не може вважатися законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути вказані порушення, правильно встановити анкетні дані ОСОБА_1. щодо його попередніх судимостей та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Якщо під час нового судового розгляду справи суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_1. на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності, при вирішенні питання про відшкодування судових витрат слід звернути увагу на положення ст. 93 КПК України, відповідно до яких судові витрати покладаються лише на засуджених осіб.

На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 6 березня 2008 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.