Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 11 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 - законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2. на судові рішення щодо ОСОБА_3

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2007 рокуОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, виправдано за ч.1 ст. 125 КК України.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_3 обвинувачувалась у тому, що 11 липня 2007 року близько 21-10 год. неподалік будинку АДРЕСА_1 умисно заподіяла ОСОБА_2., 20.05.2000 року народження, легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3 та постановити новий вирок, яким засудити останню за ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання відповідно до санкції зазначеної статті. Посилається на однобічність та неповноту судового слідства, внаслідок чого у справі постановлено необґрунтовані судові рішення. Крім того, просить задовольнити в повному обсязі заявлений цивільний позов.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., міркування прокурора ОСОБА_4, який вважав, що судові рішення щодо ОСОБА_3 необхідно залишити без зміни, пояснення виправданої ОСОБА_3 про необхідність залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно частково задовольнити, а судові рішення скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд.

Так, суд виправдав ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України, пославшись на те, що участь останньої у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження не доведено, тобто, за змістом вироку, вона є непричетною до виникнення у ОСОБА_2тілесних ушкоджень. Натомість, обгрунтовуючи цей висновок, суд послався на показання потерпілого, який пояснив, що ОСОБА_3 однією рукою трусила його, а другою зняла взуття, коли він намагався вирватися, то рукою, якою утримувала, подряпала його.

В той же час, суд не надав належної оцінки показанням у судовому засіданні законного представника - ОСОБА_1, неповнолітнього свідка ОСОБА_1 які пояснили, що зі слів ОСОБА_2 їм стало відомо, що ОСОБА_3 забрала у нього взуття та нанесла тілесні ушкодження. З показань свідка ОСОБА_5. видно, що вона бачила, як ОСОБА_3 утримувала дитину, яка вирвалася від неї. Свідок ОСОБА_6 показав, що 12 липня 2007 року він у складі бригади швидкої допомоги був викликаний до малолітнього ОСОБА_2 і бачив у нього кілька подряпин.

Також, поза увагою суду залишилися дані, що містяться у висновку судово-медичної експертизи, зокрема про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень у виді саден обличчя, передньої поверхні грудної клітки і живота, давність виникнення може відповідати 11 липня 2007 року і вони могли утворитися від дії нігтів. За яких обставин у ОСОБА_2виникли зазначені тілесні ушкодження суд не з'ясував.

Таким чином, висновок суду про недоведенісь участі ОСОБА_3 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_2 є суперечливим, оскільки при цьому у вироку зазначено про недоведеність саме умисного характеру дій ОСОБА_3. Натомість, відсутність суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, може бути підставою для виправдання за відсутністю складу злочину, а не за недоведеністю участі у вчиненні злочину. А це має істотне значення для вирішення цивільного позову по справі, адже, відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 328 КПК України, суд відмовляє у цивільному позові в разі виправдання підсудного через недоведення його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину, а при виправданні за відсутністю складу злочину залишає позов без розгляду.

Апеляційний суд, перевіряючи справу, не виправив помилки суду першої інстанції і залишив вирок без зміни.

За таких обставин, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, на підставі ст. 398 КПК України, судові рішення щодо ОСОБА_3 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно ретельно дослідити усі обставини справи, дати належну оцінку усім доказам в їх сукупності і, залежно від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 395 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 - законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2. задовольнити частково.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.