Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2,

вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2008 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше

судимого 26 лютого 2007 року за ч. 3 ст. 185,

ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до

позбавлення волі на строк три роки і шість

місяців, на підставі ст. 75 КК України

звільненого від відбування покарання з

випробуванням з іспитовим строком один рік,

засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 26 лютого 2007 року і ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк шість років без конфіскації майна.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 травня 2008 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 4 вересня 2007 року близько 21 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, біля торгового кіоску, що на вул. Леніна в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, заволодів мотоциклом "ЯВА" вартістю 4000 грн., який належав ОСОБА_3.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що суд необґрунтовано кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки жодних дій, направлених на заволодіння транспортним засобом потерпілого, у нього не було, а висновок суду ґрунтується на суперечливих доказах. Крім того, посилається на невиправдано суворе покарання та зазначає, що страждає на психічне захворювання, яке залишено судом поза увагою. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 із закриттям справи. Посилається на неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення кримінально-процесуального закону. Зокрема, зазначає, що досудовим слідством не встановлено, що саме ОСОБА_3 мав право власності на викрадений мотоцикл, та його дійсну вартість.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Саленка І.В., який просив касаційні скарги засудженого та його захисника залишити без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_2 без зміни, захисника ОСОБА_1, яка підтримала касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляціях, мають бути проаналізовані і жоден із них не повинен залишитися без відповіді. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2008 року захисником ОСОБА_4 була подана апеляція, у якій він порушував питання про скасування вироку й направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Крім того, вказував про відсутність у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки у нього не було жодних дій, направлених на заволодіння мотоциклом потерпілого. У апеляції він також посилався на істотні порушення кримінально-процесуального закону, та призначення засудженому занадто суворого покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а також зазначав, що суд залишив поза увагою його клопотання про призначення ОСОБА_2 судово-психіатричної експертизи у зв'язку з перебуванням останнього на диспансерному обліку у психіатра. На обґрунтування своїх вимог захисник наводив відповідні доводи.

Проте, апеляційний суд, залишаючи вирок щодо ОСОБА_2 без зміни, в ухвалі відповіді на доводи апеляцій захисника про порушення судом першої інстанції кримінального та кримінально-процесуального законодавства не дав, мотивів залишення апеляцій без задоволення не навів, їх ретельно не перевірив й не проаналізував та свого рішення про залишення апеляцій без задоволення належним чином не мотивував, а обмежився лише посиланням на те, що суд дав належну оцінку наведеним у вироку доказам та правильно кваліфікував дії засудженого.

Отже, апеляційний суд допустив порушення чинного кримінально-процесуального законодавства, що істотно вплинуло на правильність прийняття рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 травня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.