Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2007 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що

не має судимості згідно ст. 89 КК України,

кримінальну справу за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України закрито на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 16 серпня 2007 року близько 7 год. 20 хв., перебуваючи на території ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", що у Дзержинському районі м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проник у цех метало - конструкцій, звідки таємно викрав майно на загальну суму 1 796 грн. 53 коп., яке намагався вивезти за межі вказаного підприємства, проте злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охороною.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора, суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_1 на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки той вчинив злочин середньої тяжкості.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 45 КК України, ст. 7-2 КПК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Проте, зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 дотримані не були.

Як убачається з матеріалів справи, досудовим слідством ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК у зв'язку з дійовим каяттям, суд послався на те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості.

Разом із тим, відповідно до ст. 16 КК України санкцією незакінченого злочину є санкція відповідної статті Особливої частини Кримінального кодексу (2341-14) , що передбачає відповідальність за закінчений злочин. Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання - позбавлення волі на строк три роки, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

За таких обставин, суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст. 398 КПК України, постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально - процесуального законодавства.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.