У х в а л а
Іменем України
Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії
під
головуванням
Першого
заступника Голови Верховного Суду
України Пилипчука П.П.,
за участю
з аступника
Генерального прокурора України Кудрявцева В.В.
розглянув 05 грудня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за клопотанням ОСОБА_1 - захисника засудженого ОСОБА_2, внесеним за поданням п'яти суддів Верховного Суду України, про перегляд у порядку виключного провадження судових рішень щодо ОСОБА_2
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2002 року засуджено:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 10 січня 2001 року за ч. 2 ст. 144 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України умовно з іспитовим строком 1 рік -
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,
- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 січня 2001 року та ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років і 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого 10 січня 2001 року за ч. 2 ст. 144 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України умовно з іспитовим строком 1 рік, -
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,
- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 січня 2001 року та ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років і 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, -
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі,
- за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2003 року зазначений вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.
11 вересня 2001 року, приблизно о 01 год., ОСОБА_3 та ОСОБА_4за попередньою змовою між собою проникли в гараж у дворі будинку № 41 по вул. Леніна у м. Харкові, де із автомобіля ВАЗ-2106 вчинили крадіжку належного ОСОБА_5 майна на суму 630 грн. та пошкодили автомобіль потерпілої на суму 109 грн. 05 коп.
12 вересня 2001 року вночі ОСОБА_3 та ОСОБА_4за попередньою змовою між собою та невстановленою особою проникли в гараж у дворі будинку № 41 по вул. Леніна в м. Харкові та незаконно заволоділи належним ОСОБА_6 автомобілем "Опель-Аскона", вартістю 4187 грн., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.
14 вересня 2001 року, приблизно о 02 год. 30 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля будинку №19 по вул. 0. Яроша в м. Харкові з автомобіля "Опель-Аскона" таємно викрали належне ОСОБА_6 майно на суму 3023 грн. 20 коп., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.
18 жовтня 2001 року, приблизно о 02 год., ОСОБА_3 та ОСОБА_4за попередньою змовою між собою біля будинку № 16 по вул. Шекспіра у м. Харкові незаконно заволоділи належним ОСОБА_7 автомобілем ВА3- 21033, вартістю 3975 гри., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.
У цей же день, приблизно об 11 год., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4біля будинку №29 по вул. Леніна у м. Харкові із автомобіля ОСОБА_7. таємно викрали належне йому майно на суму 3450 грн., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.
У період з 21 год. 26 жовтня 2001 року до 06 год. 30 хв. 27 жовтня 2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4за попередньою змовою між собою біля будинку № 8 по вул. Новгородській в м. Харкові незаконно заволоділи належним ОСОБА_8 автомобілем "Форд-Сієра", вартістю 5777 грн., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.
03 листопада 2001 року, приблизно о 01 год., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4біля будинку №27 по вул. 0. Яроша у м. Харкові незаконно заволоділи належним ОСОБА_9 автомобілем ВАЗ-21061, вартістю 5671 грн., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.
У цей же день, приблизно о 04 год., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по вул. Леніна у м. Харкові із автомобіля ОСОБА_9 таємно викрали належне йому майно на суму 1117 грн. 05коп.
05 листопада 2001 року, приблизно о 03 год., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4біля буд. № 48-а по проспекту Перемоги у м. Харкові незаконно заволоділи належним ОСОБА_10 автомобілем ВАЗ-2103, вартістю 3869 грн., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди, а також пошкодили автомобіль на суму 75 грн. 73 коп.
12 листопада 2001 року, приблизно о 00 год. 30 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля будинку № 40 по вул. 23 Серпня в м. Харкові незаконно заволоділи належним ОСОБА_11автомобілем ВАЗ-2106, вартістю 5485 грн. 50 коп., завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди, та пошкодили автомобіль на суму 714 грн. 12 коп.
У цей же день, приблизно о 02 год, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по вул. Космонавтів у м.Харкові із автомобіля ВАЗ-2106 таємно викрали належне ОСОБА_11майно на суму 760 грн.
За змістом клопотання захисник ОСОБА_12 порушила питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ч. 3 на ч. 2 ст. 289 КК України та пом'якшення призначеного йому покарання з огляду на зміни, внесені до ст. 289 КК України Законом України від 22 вересня 2005 року.
У поданні п'яти суддів Верховного Суду України клопотання захисника підтримано, запропоновано судові рішення щодо ОСОБА_2 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у частині їх засудження за ч. 3 ст. 289 КК України змінити, їх дії перекваліфікувати на ч.2 ст. 289 КК України в редакції Закону України від 22 вересня 2005 року та призначити засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у максимальних межах санкції цієї статті, аОСОБА_3 - в межах санкції цієї статті із застосуванням ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який вважав клопотання обґрунтованим і просив його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової колегії вважають, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з вироку, дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за епізодами заволодіння автомобілями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 кваліфіковано за ч.3 ст. 289 КК України в редакції Закону України від 5 квітня 2001 року, що діяла на час вчинення злочину та розгляду кримінальної справи у суді першої та апеляційної інстанції, за ознаками заволодіння транспортними засобами, вартість яких у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілим.
Разом із тим, Закон України від 22 вересня 2005 року "Про внесення змін до ст. 289 КК України", що набув чинності 13 жовтня 2005 року, пом'якшив кримінальну відповідальність осіб, які незаконно заволоділи транспортним засобом.
Зокрема, кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 289 КК України, серед інших кваліфікуючих ознак, встановлена за незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди, а не в залежності від вартості транспортного засобу.
Згідно з п. 3 примітки до ст. 289 КК України (в редакції від 22.09.2005р.) матеріальна шкода визнається великою у разі заподіяння злочином реальних збитків на суму понад 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналогічна редакція ч.3 ст. 289 КК України діє і за Законом України від 15 квітня 2008 рок у.
Як убачається з матеріалів справи, автомобілі, у незаконному заволодінні якими було визнано винуватими за ч. 3 ст. 289 КК України ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повернуті власникам ОСОБА_8., ОСОБА_9 та ОСОБА_11 При цьому у справі відсутні дані, що неправомірними діями засуджених при незаконному заволодінні автомобілями зазначеним потерпілим заподіяно реальних збитків на суму понад 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму понад 4250 грн.
Ураховуючи відсутність реальних збитків від незаконного заволодіння автомобілями у великому розмірі, а також положення ст. 5 КК України про те, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, дії ОСОБА_2 та в порядку ст.ст. 395, 400-10 КПК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають перекваліфікації з ч.3 ст. 289 КК України на ч.2 ст. 289 КК України в редакції Закону України від 15 квітня 2008 року зі зниженням відповідно до ч.3 ст. 74 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначеного їм покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією ч.2 ст. 289 КК України у зазначеній редакції, аОСОБА_3 - із застосуванням ст. 69 КК України, як це визнав необхідним суд першої інстанції.
Оскільки за ч.2 ст. 289 КК України в редакції Закону України від 5 квітня 2001 року за іншими, крім вартості транспортного засобу, інкримінованими засудженим кваліфікуючими ознаками цього складу злочину не було передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, це додаткове покарання, згідно з вимогами ст. 5 КК України, не може бути призначено засудженим при кваліфікації їх дій за ч.2 ст. 289 КК України в редакції Закону України від 15 квітня 2008 року.
Також з судових рішень належить виключити визнання обтяжуючою покарання засуджених обставиною - заподіяння злочинами тяжких наслідків, оскільки по справі не встановлено настання таких наслідків.
Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 400-4, 400-10 КПК України, Верховний Суд України
у х в а л и в :
клопотання захисникаОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2003 року щодо ОСОБА_2 та в порядку ст.ст. 395, 400-10 КПК України щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити.
Виключити визнання обтяжуючою покарання засуджених обставиною - заподіяння злочинами тяжких наслідків.
Дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 таОСОБА_13 за епізодами незаконного заволодіння транспортними засобами ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 перекваліфікувати з ч.3 ст. 289 КК України в редакції Закону України від 5 квітня 2001 року на ч. 2 ст. 289 КК України в редакції Закону України від 15 квітня 2008 року та знизити відповідно до цього Закону ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кожному покарання до 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, а ОСОБА_13. із застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, визначити остаточне покарання: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - кожному у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна, аОСОБА_3 - у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 остаточне покарання кожному у виді позбавлення волі на строк 8 років і 6 місяців без конфіскації майна.
Вважати засудженими: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - на 8 років і 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, а ОСОБА_4 - на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Головуючий: П.П.Пилипчук Суддя - доповідач: М.Р. Кліменко