Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Ленінського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 17 листопада 2007 року, приблизно опівночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи при собі посвідчення водія та документів на право керування автомобілем, керував автомобілем "Рено-Кліо", р.н. НОМЕР_1, в якому знаходилися пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Порушивши вимоги п.п. 2.3 (б), 12. 3, 12.4 Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 не витримав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого його автомобіль зіткнувся з бордюром та автомобілем "Тойота-Камрі", р.н. 0021, в якому знаходився екіпаж ДАІ. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля "Рено-Кліо" ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

У касаційному поданні прокурор посилається на призначення засудженому надмірно м'якого покарання та просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з вироку, ОСОБА_1 засуджений за порушення ним під час керування транспортним засобом Правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд у достатній мірі не врахував, що відповідно до ст. 12 КК України скоєний засудженим злочин є тяжким. Не врахував суд і наслідків, які настали, хоча вони є складовою частиною характеристики ступеня тяжкості вчиненого злочину.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 16 листопада 2007 року вжив значну кількість спиртних напоїв, після чого сів за кермо автомобіля, що категорично заборонено п.2.9 Правил дорожнього руху. Суд у вироку зазначив цю обставину як таку, що обтяжує покарання, проте фактично не врахував її при призначенні покарання.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційного подання про те, що висновок місцевого суду щодо можливості призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, оскільки таке покарання є явно несправедливим внаслідок його м'якості.

Призначене засудженому додаткове покарання, з наведених вище підстав, також є надмірно м'яким.

За таких обставин вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.