Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_3

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 28 квітня 2007 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на вісім років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_4 3 083 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень - моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 червня 2007 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3змінено - виключено з мотивувальної частини вироку вказівку суду про визнання ОСОБА_3раніше судимим. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він, за обставин, викладених у вироку, 20 березня 2006 року, приблизно о 4-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з потерпілою ОСОБА_5, яку він проводжав з дискотеки додому, маючи намір на вчинення вбивства потерпілої, завдав їй не менш ніж 5 ударів кулаком в область голови та грудної клітки, після чого з силою здавив руками шию ОСОБА_5, від чого вона померла.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, наводячи свої аргументи з посиланням на відповідні аркуші справи, зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Просить судові рішення щодо ОСОБА_3скасувати, а справу - направити на нове розслідування.

Захисник ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі твердить, що вирок місцевого суду щодо її підзахисного ґрунтується на припущеннях, а справа є сфальсифікованою. Захисник вважає, що ОСОБА_3 засуджений за злочин, якого він не вчиняв, у зв'язку з чим просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу - закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення захисників, які підтримали свої скарги; міркування прокурора, який просив касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_3- без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден із них не повинен залишатися без відповіді.

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_3в апеляційному порядку не дотримався усіх вимог і положень закону.

Так, у своїй апеляції на вирок місцевого суду засуджений ОСОБА_3 вказував про застосування до нього незаконних методів досудового слідства, про що він заявляв у судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції, але суд проігнорував його заяву.

В апеляції ОСОБА_3 також наводив докази, які на його думку, підтверджують його невинуватість у вчиненні злочину, та зазначав, що місцевий суд не дав цим доказам належної оцінки.

Захисник ОСОБА_6 у своїй апеляції, з наведенням детального обґрунтування, зазначав, що дані, на підставі яких проведена медико-біологічна експертиза від 4 червня 2006 року, були сфальсифіковані.

Вказував захисник і про те, що ні досудовим слідством ні судом не встановлено місце вчинення злочину, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про виклик у судове засідання експертів, не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

В апеляції захисника ОСОБА_2 йшлося про те, що висновки проведених у справі експертиз містять істотні суперечності та зазначалося, у чому ці суперечності полягають.

У поданих на вирок місцевого суду апеляціях наводилися й інші доводи, які на думку апелянтів, спростовують обвинувачення ОСОБА_3, яке суд визнав доведеним.

Проте, як убачається зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, жоден із доводів апеляцій цим судом не проаналізований і відповіді на жоден із них не дано, що є порушенням вимог ст. 377 КПК України.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_3підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 червня 2007 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.