Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2008 року.

Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2008 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

двічі судимого, останнього разу

8 серпня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, звільненого 5.05.2006 року від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 26 днів,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2008 року вирок районного суду змінено: на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 11 грудня 2007 року близько 15 години, проникнувши до будинку

ОСОБА_2 в с. Оситняжці Кіровоградського району, вчинив крадіжку належних йому грошей у сумі 630 гривень.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає рішення апеляційного суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання необґрунтованим, оскільки він вчинив злочин щодо особи похилого віку, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, вихованням та утриманням дітей не займається, раніше засуджувався за вчинення крадіжок.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Цих вимог закону апеляційний суд не дотримав.

Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд зосередив свою увагу лише на обставинах, які пом'якшують покарання, однак належним чином їх не перевірив.

Висновок суду апеляційної інстанції про наявність на утриманні засудженого двох неповнолітніх дітей не ґрунтується на матеріалах справи, з яких вбачається, що неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір'ю ОСОБА_5 в будинку батька засудженого та фактично знаходяться на його утриманні (а.с. 123). Із наданих прокурором документів випливає, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення як одержувач допомоги одинокій матері на доньку Олександру, у наданні такої допомоги на сина Дмитра відмовлено в зв'язку з ненаданням необхідних документів.

Крім того, з характеристики Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_1 не працює, зловживає алкогольними напоями, у стані сп'яніння порушує громадський порядок, що викликає скарги від мешканців села.

Така поведінка засудженого, який має дві непогашені судимості за аналогічні злочини, ставить під сумнів висновок апеляційного суду про усвідомлення ним своєї вини у вчиненні злочину та про можливість його виправлення без відбування покарання.

Також колегія суддів не може погодитись з аргументами суду апеляційної інстанції про відсутність тяжких наслідків злочину, адже викрадені ОСОБА_1 гроші потерпілого ОСОБА_2 були його пенсією, тобто єдиним засобом для існування людини похилого віку.

Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого із-за його м'якості підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.