ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого: 1) вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 1989 року за ч.2 ст.215-3, ч.ч.2,3 ст.140, ч.3 ст.81, КК України (2341-14) на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2005 року за ст. 17, 94, п."г" ст. 93 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі,

засуджено за ч.2 ст. 82 КК України 1960 року на два роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч.3 ст. 82 КК України 1960 року на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України 2001 року ОСОБА_1 призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ч.4 ст. 70 КК України 2001 року остаточно -п'ятнадцять років позбавлення волі.

Цим же вироком засудженоОСОБА_2 за ч.ч.2,3 ст. 82 КК України 1960 року, судові рішення щодо якого не оскаржено.

25 березня 2008 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4(ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відповідно від 24 листопада 2006 року та 12 листопада 2007 року звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності) умисних злочинів за наступних обставин.

19 квітня 1995 року приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами від реалізації яєць АТ ДТЗ ім. Леніна, проїжджаючи по вул. Леніногорській у м. Дніпропетровську на автомобілі ВАЗ - 2109, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, створили перешкоду на шляху руху вантажного автомобіля ГАЗ під керуванням ОСОБА_5, у результаті чого останній зупинився. Діючи за попередньо розробленим планом, ОСОБА_2 у формі працівника міліції спільно із ОСОБА_3 підійшли до автомобіля ГАЗ, а ОСОБА_1 залишився в автомобілі забезпечувати радіозв'язок з іншими учасниками групи. ОСОБА_2 та ОСОБА_3., представившись працівниками міліції по боротьбі з економічними злочинами, попросили продавця ОСОБА_6, яка знаходилася в кабіні автомобіля ГАЗ, надати накладні на товар та грошову виручку або ж проїхати з ними для з'ясування обставин на вул. Чкалова, 1 у м. Дніпропетровську. Почувши відмову ОСОБА_6 виконати їх вимоги, ОСОБА_2 схопив її за руку й витягнув із машини та, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для її життя чи здоров'я, заломив їй ліву руку, після чого вихватив у неї пакет із грошима в сумі 154 144 000 карбованців, що в перерахунку на українську гривню становить 1 541 грн. 44 коп., чим спричинив АТ ДТЗ ім. Леніна майнову шкоду. З викраденим ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 зникли з місця події.

Вони ж повторно 7 травня 1995 року приблизно о 12 год. 30 хв., маючи умисел на заволодіння грошовими коштами від реалізації яєць ПО "Дніпродзержинська птахофабрика", проїжджаючи по проспекту Петровського у м. Дніпропетровську на автомобілі ВАЗ - 2109, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, за допомогою жезла інспектора ДАІ зупинили автомобіль ГАЗ - 53, яким керував ОСОБА_7 ОСОБА_2 у формі працівника міліції разом із ОСОБА_3 підійшли до вказаної машини та, представившись працівниками міліції по боротьбі з економічними злочинами, попросили надати ОСОБА_8, яка знаходилася в кабіні автомобіля, накладні на товар та виручку від продажу яєць або ж проїхати з ними для з'ясування обставин на вул. Чкалова, 1 у м. Дніпропетровську. Коли ОСОБА_8 відмовилася виконати їх вимоги, вони наказали їй пересісти в їх автомобіль. Знаходячись в автомобілі ВАЗ - 2109, ОСОБА_8 попросила пред'явити посвідчення працівників міліції. Тоді ОСОБА_1, застосовуючи насильство, що не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілої, схопив ОСОБА_8 рукою за шию, притис до своїх колін і вихопив із її рук пакет із грошима в сумі 123 210 000 карбованців, що у перерахунку на українську гривню становить 1 232 грн. 10 коп., спричинивши ПО "Дніпродзержинська птахофабрика" матеріальну шкоду.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 30 жовтня 1995 року приблизно о 18 год. на автомобілі ВАЗ - 2109, державний номер НОМЕР_1, прибули на вул. Комсомольську, 52, у м. Дніпропетровську до будівлі "Управління сільського господарства та продовольства". Згідно з попередньо розробленим планом ОСОБА_1 та ОСОБА_3. залишились з радіостанцією на вулиці, а ОСОБА_2 із ОСОБА_4шляхом вільного доступу проникли у вказану будівлю, де після того, як усі співробітники офісів залишили приміщення, демонструючи ніж та погрожуючи його застосувати, вчинили напад на охоронця ОСОБА_9, зв'язали його мотузкою та насильно завели в підвальне приміщення. Оскільки ОСОБА_9 чинив опір, ОСОБА_2, застосовуючи до нього насильство, яке не є небезпечним для життя й здоров'я потерпілого, завдав йому не менше двох ударів кулаком у спину, після чого зачинили його в підвальному приміщенні. Покликавши по радіостанції у середину будівлі "Управління сільського господарства та продовольства" ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яких впустили, відкривши їм зсередини двері, всі четверо проникли до приміщень фірм та офісів, які розташовувалися у вказаній будівлі, та заволоділи майном ОСОБА_10 на суму 350 грн., АТ "Придніпровської екологічної компанії" на суму 911 грн. 33 коп., ЧПФ "Бергама" на суму 1 148 грн., Управління зовнішньоекономічних зв'язків Дніпропетровської облдержадміністрації на суму 4 261 грн. 82 коп.

За змістом касаційної скарги ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження та істотні порушення досудовим слідством та судом вимог кримінально - процесуального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги засудженого слід відмовити.

Так, потерпіла ОСОБА_6 у суді показала, що, працюючи на заводі ім. Леніна, 19 квітня 1995 року вона разом із водієм ОСОБА_5 на автомобілі ГАЗ приїхали в м. Дніпропетровськ для продажу яєць. Закінчивши торгівлю та повертаючись на завод, на вулиці Леніногорській їх машині створив перепону для руху автомобіль ВАЗ - 2109, державний номер НОМЕР_1, вишневого кольору, в результаті чого обидва автомобілі зупинилися. З указаного автомобіля вийшов чоловік у формі міліціонера, як виявилося в подальшому ОСОБА_2, підійшов до водія ОСОБА_5, представився працівником міліції по боротьбі з економічними злочинами та запитав документи, в тому числі й накладні на товар. У цей момент вона побачила, що з легкового автомобіля вийшов ще один чоловік із рацією. Указані особи вимагали пересісти до них у машину, однак вона відмовилася, й тоді чоловік у формі міліціонера витягнув її з кабіни автомобіля, вихопив з її рук пакет із грошима, сів у свій автомобіль та нападники поїхали.

Свої показання потерпіла ОСОБА_6 підтвердила під час очної ставки з ОСОБА_1., який погодився з її показаннями.

Про обставини відкритого викрадення грошей у ОСОБА_6 ОСОБА_1 давав показання й у ході відтворення обстановки та обставин події.

Потерпіла ОСОБА_8 у суді підтвердила, що 7 травня 1995 року, коли вона з водієм ОСОБА_7 на автомобілі ГАЗ -53 після продажу яєць ПО "Дніпродзержинська птахофабрика" поверталися в м. Дніпродзержинськ, їх обігнав автомобіль ВАЗ - 2109, державний номер НОМЕР_1, вишневого кольору, а чоловік у формі міліціонера через вікно жезлом ДАІ наказав їм зупинитися. Чоловік у формі міліціонера, який вийшов із легкового автомобіля, представився працівником міліції по боротьбі з економічними злочинами та запропонував пересісти в їх машину для перевірки документів та каси. Сівши до них в автомобіль, вона попросила пред'явити посвідчення, у відповідь на що один із чоловіків схопив її за шию та притис головою до живота. Коли вона прийшла до тями, пакету з грошима в неї у руках уже не було.

Такі показання потерпілої ОСОБА_8 узгоджуються з показаннями ОСОБА_1, які він давав у ході відтворення обстановки та обставин події, визнаючи, що саме він тримав жінку за шию та притискав її голову до колін.

Вчинення ОСОБА_1. разом з іншими співучасниками грабежу 30 жовтня 1995 року підтверджується оголошеними у судовому засіданні у зв'язку зі смертю показаннями потерпілого ОСОБА_9, які він давав на досудовому слідстві. Зокрема, потерпілий показав, що він 30 жовтня 1995 року, перебуваючи на чергуванні в будівлі Управління сільського господарства та продовольства по вул. Комсомольська, 52 у м. Дніпропетровську, робив обхід приміщення, коли йому назустріч вибігли двоє чоловіків, затягнули в підвал та зв'язали.

В ході пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_1, як одного з учасників нападу на нього.

Під час очної ставки з ОСОБА_1. потерпілий також підтвердив свої попередні показання.

Окрім того, про винуватість ОСОБА_1 за всіма епізодами обвинувачення свідчать дані явок із повинною як самого засудженого, так і явок із повинною, поданими іншими співучасниками, у яких вони викривають себе та ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів.

Зазначеним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано визнав їх достовірними, спростувавши, посилаючись на дані матеріалів службової перевірки та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників УМВС України в Дніпропетровській області, твердження ОСОБА_1 про те, що явки він написав під фізичним впливом працівників міліції. Аналогічні доводи ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів слідства розглядалися й апеляційним судом, який також визнав їх безпідставними, з чим погоджується і колегія касаційного суду.

Таким чином, суд законно і обґрунтовано засудив ОСОБА_1 за ч.ч.2, 3 ст. 82 КК України 1960 року. Призначене йому покарання відповідає вимогам закону.

Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які є підставою для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Зокрема, перевіркою матеріалів кримінальної справи не виявлено порушень правил підсудності, як на це посилається в касаційній скарзі засуджений.

Не відповідають дійсності і його доводи про порушення його права на захист, а саме, ненадання органами досудового слідства захисника.

З матеріалів кримінальної справи убачається, що після затримання ОСОБА_1 22 листопада 2003 року йому роз'яснено права, в тому числі право мати захисника, від участі якого він відмовився та зазначив про це у відповідному протоколі (т.2, а. с. 205, 207-208). Згідно з вимогами закону при пред'явленні ОСОБА_1 обвинувачення слідчий також роз'яснив йому право мати захисника, однак ОСОБА_1 знову від його участі відмовився (т.2, а.с. 247). В подальшому за заявою ОСОБА_1 до участі у справі допущено захисника ОСОБА_11

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції належним чином не ознайомив його із протоколом судового засідання та матеріалами кримінальної справи, є безпідставними, оскільки в матеріалах кримінальної справи є розписка ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання в повному обсязі (т.8, а.с. 87, 88).

головуючого	Селівона О.Ф.
суддів	Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.