Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 5 квітня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше неодноразово судимого,

останній раз 16.12.2004р. за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України до позбавлення

волі строком на 4 роки, звільненого

14.09.2006р. умовно-достроково

на 10 місяців 9 днів, -

засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1на користь НДЕКЦ при УМВС в Луганській області 167 грн. 39 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи та 139 грн. 49 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 22 червня 2007 року зазначений вирок щодо ОСОБА_1залишено без зміни.

ОСОБА_1, як зазначено у вироку, визнано винним у тому, що він 15 січня 2007 року, приблизно о 2 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі потерпілого ОСОБА_2 АДРЕСА_1, вчинив напад на останнього з метою заволодіння його майном, погрожуючи йому застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, та заволодів майном потерпілого на суму 116 грн. 95 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що розгляд справи апеляційним судом було проведено без його участі, посилається на неповне врахування судом усіх обставин, які пом'якшують покарання, просить, як убачається зі змісту скарги, судові рішення щодо нього змінити, застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій не оспорюються в касаційній скарзі та підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема показаннями самого засудженого, який повністю визнав свою вину.

Дії ОСОБА_1за ч. 1 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.

Мінімальне покарання йому за зазначеним законом призначено з додержанням ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, який неодноразово судимий, злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення, та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання. Обране ОСОБА_1покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання із застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

Що стосується викладених у касаційній скарзі ОСОБА_1посилань на розгляд справи судом апеляційної інстанції без його участі, то згідно матеріалів справи клопотання про розгляд справи в апеляційному суді з його участю засуджений не заявляв, а апеляційне подання, в якому ставилося питання про погіршення становища засудженого, прокурором відкликано.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.