Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 02 грудня 2008 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 30 січня 2008 року про скасування постанови слідчого Кілійського РВГУ МВС України в Одеській області від 27 грудня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, й відмову в порушенні кримінальної справи та на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 7 березня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни,

постановою заступника начальника СВ Кілійського РУ ГУ МВС України в Одеській області від 27.12.2007 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

З постанови видно, що приводом для порушення кримінальної справи стали зареєстровані в ЖРЗПЗ за №5009 від 17.12.2007 року матеріали перевірки за фактом крадіжки товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Блакитна нива 2005", а підставами - наявність даних про те, що колишній директор товариства ОСОБА_1 заволодів товарно-матеріальними цінностями ТОВ "Блакитна нива 2005" на суму 9236 грн. 40 коп.

Ця постанова була оскаржена до Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_1, який зазначав, що у постанові не вказані час, місце, спосіб учинення злочину, його повні анкетні дані, а копія постанови про порушення кримінальної справи йому належним чином не вручена. Окрім того, вказував, що при винесенні постанови слідчим не було враховано те, що він був засновником ТОВ "Блакитна нива 2005", а тому не міг викрасти майно, яке йому належить, та вартість цього майна визначена неправильно. Тобто він вважав відсутніми приводи й підстави для порушення кримінальної справи.

Постановою судді Кілійського районного суду Одеської області від 30 січня 2008 року за скаргою ОСОБА_1 скасовано постанову слідчого Кілійського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 27.12.2007 року та відмовлено у порушенні кримінальної справи.

Своє рішення суддя мотивував тим, що у наданих слідчим матеріалах відсутні достатні дані, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, тобто не встановлено підстав для порушення кримінальної справи.

Постанова місцевого суду була оскаржена прокурором до Апеляційного суду Одеської області, який ухвалою від 7 березня 2008 року відмовив у задоволенні апеляції, а постанову місцевого суду залишив без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, доводить, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 порушена законно та обґрунтовано, оскільки існували приводи та підстави для її порушення, що містились в наданих суду матеріалах. Стверджує, що суддя, усупереч кримінально-процесуальному закону, вдався до оцінки доказів щодо доведеності чи недоведеності вини ОСОБА_1 та правильності кваліфікації його дій, що вправі робити лише суд при розгляді справи по суті, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи. Просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, пояснення ОСОБА_1 із запереченнями проти касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 5, 10, 14 ст. 236-8 КПК України суддя розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи у судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів, по яких було прийнято рішення про порушення справи. Ці матеріали орган дізнання, слідчий або прокурор зобов'язані в установлений строк подати до суду. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою приймає відповідне рішення. При цьому суддя не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, судом було витребувано матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення даної кримінальної справи.

За вимогою суду начальник СВ Кілійського РУ ГУ МВС України в Одеській області надав в установлений суддею строк матеріали, по яких було прийнято рішення про порушення справи щодо ОСОБА_1.

Однак, суддя місцевого суду, розглянувши скаргу ОСОБА_1, не перевірив з достатньою повнотою цих матеріалів, приводів і підстав для порушення кримінальної справи, а проаналізував докази з точки зору достатності доказів винуватості ОСОБА_1 і правильності кваліфікації його дій, чим вийшов за межі своїх повноважень і допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Зокрема, постановляючи рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи і відмову в її порушенні за відсутністю події злочину, суддя послався на те, що по справі не надано документів первинного бухгалтерського обліку, документів про раніше проведені ревізії та інвентаризації і про продовження строку проведення інвентаризації з 08.11.2007 року до 17.12.2007 року, під час якої було виявлено недостачу у ТОВ "Блакитна нива 2005". Також зазначив, що надані інвентаризаційні описи, на підставі яких інвентаризаційною комісією були складені акти про недостачу, не завірені належним чином та не містять даних про балансові рахунки, з яких проводилося зняття фактичних залишків. Окрім того, суддя послався й на те, що копія постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 не вручалася йому в передбаченому законом порядку.

Такі висновки судді не можна вважати законними і обґрунтованими, оскільки вони зроблені без будь-якої оцінки судом приводів і підстав для порушення кримінальної справи, зазначених слідчим у постанові від 27.12.2007 року.

Так, суддею не було звернуто уваги й не дано оцінки тому, що підставами для порушення кримінальної справи слідчий визнав наявні в матеріалах перевірки, які були надані й суду, дані офіційної інформації, отриманої від директора ТОВ "Блакитна нива 2005" ОСОБА_2, та дані, що містились в поясненнях головного бухгалтера ТОВ "Блакитна нива 2005" ОСОБА_3, директора ОСОБА_2, рибалки ОСОБА_4, охоронців ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також самого ОСОБА_1

Зокрема, ОСОБА_3 пояснювала, що згідно актів інвентаризації за 2006 рік на території підприємства було наявне майно, яке після інвентаризації у 2007 році визначене як недостача. У довідках, виданих ТОВ "Блакитна нива 2005", та в актах-висновках комісії по інвентаризації була зазначена балансова вартість втрачених товарно-матеріальних цінностей.

З пояснень ОСОБА_4 вбачалось, що він з іншими рибалками за усною вказівкою ОСОБА_1 переганяли водою належний товариству катер БМК з причалу ТОВ "Блакитна нива 2005" до Вилківського причалу. Аналогічні пояснення надав охоронець ОСОБА_5, а опитаний ОСОБА_6 пояснював, що йому відомо про те, що належну товариству алюмінієву ємкість об'ємом близько 8т вивезли з території товариства за усною вказівкою ОСОБА_1

Сам ОСОБА_1 при проведенні перевірки в своїх поясненнях не заперечував, що він вивіз з території товариства алюмінієву ємкість, балансовою вартістю 3930 грн., а також доводив правомірність знаходження у нього на господарському дворі катамарана та катеру БМК, які згідно з актами-висновками комісії по інвентаризації були визнані як недостача ТОВ "Блакитна нива 2005".

Те, що слідчий не надав первинних документів бухгалтерського обліку, даних по раніше проведених ревізіях і інвентаризаціях і продовженню строку проведення інвентаризації до 17.12.2007 року, під час якої було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Блакитна нива 2005", а надані інвентаризаційні описи, на підставі яких інвентаризаційною комісією були складені акти про недостачу, не було завірено належним чином, не давало підстав для скасування постанови про порушення кримінальної справи, оскільки згідно з кримінально-процесуальним законом слідчі дії, в тому числі й виїмка документів, могли проводитися тільки по порушеній кримінальній справі.

Окрім того, як убачається з матеріалів перевірки, копія постанови про порушення кримінальної справи від 27.12.207 року щодо ОСОБА_1 була направлена останньому в той же день за вихідним №58/10358.

Таким чином, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи не дотримав вимоги ст. 236-8 КПК України щодо перевірки приводів, підстав та порядку порушення справи, а вдався до оцінки й розгляду тих питань, які законом не віднесені до його компетенції на даній стадії кримінального процесу, чим допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув уваги на допущені суддею місцевого суду помилки і постановив незаконне рішення.

Тому ухвала апеляційного суду, як і постанова судді місцевого суду, підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді необхідно неухильно дотримати вимоги ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги ОСОБА_1 і надані слідчим матеріали та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 30 січня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 7 березня 2008 року по справі по скарзі ОСОБА_1 на постанову слідчого Кілійського РВГУ МВС України в Одеській області від 27.12.2007 року про порушення кримінальної справи щодо нього - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.