розглянула в судовому засіданні у м. Києві 27 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2007 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25 березня 2008 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 22 листопада 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті того, що потерпіла ОСОБА_2 відмовилася від його залицянь, умисно завдав їй по голові декілька ударів каменем, що лежав на землі. Від завданих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці події.

У касаційній скарзі засуджений посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, на те, що йому було судом відмовлено у фіксуванні судового процесу технічними засобами; не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи та протоколом судового засідання; на застосування щодо нього незаконних методів досудового слідства; порушення його права на захист; неправильне застосування кримінального закону, зазначає, що злочину за який його засуджено він не вчиняв. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу - закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Так, у явці з повинною ОСОБА_1. зазначав, що проводжаючи ОСОБА_2 додому, будучи знервованим, бив її каменем по голові, від чого потерпіла втратила свідомість (а.с.18).

Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1. в присутності захисника детально розповів про обставини вчиненого ним злочину та продемонстрував, як саме позбавив життя потерпілу (а.с. 86-87).

Згідно з висновком експерта від 3 січня 2007 року № 144 потерпілій ОСОБА_2 завдано тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток черепа, що могли виникнути від дії тупих предметів, зокрема, каменя овальної форми. Ці тілесні ушкодження не могли бути спричинені в результаті падіння з висоти власного зросту (а.с. 120-128).

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що 22 листопада 2006 року ввечері, після вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1. та ОСОБА_2 пішли додому разом.

Оцінивши ці та інші досліджені у справі докази, суд дійшов правильного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про однобічність та неповноту досудового і судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

Доводи скарги засудженого з приводу застосування до нього недозволених методів досудового слідства ретельно перевірялися судом апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження.

Як видно з матеріалів справи, прокуратурою Свалявського району Закарпатської області за заявою ОСОБА_1 про застосування щодо нього незаконних методів досудового слідства була проведена перевірка, за результатами якої відмовлено в порушенні кримінальної справи (а.с. 394-396).

Тому колегія суддів вважає доводи касаційної скарги у цій частині безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що жодним із учасників судового розгляду, в тому числі і підсудним, не заявлялася вимога про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а тому доводи касаційної скарги про порушення судом вимог ст. 87 КПК України колегія суддів вважає також безпідставними.

Не може погодитися колегія суддів і з доводами касаційної скарги щодо порушення права ОСОБА_1 на захист. Як убачається з матеріалів справи, після затримання ОСОБА_1, за його бажанням, до участі в справі був допущений адвокат ОСОБА_5, який здійснював захист винного під час досудового слідства, при розгляді справи в суді першої інстанції, а також подав апеляцію на вирок місцевого суду.

Не можуть бути визнані обґрунтованими і доводи касаційної скарги про ненадання ОСОБА_1 можливості ознайомитися з матеріалами справи та протоколом судового засідання.

Після закінчення досудового слідства ОСОБА_1. ознайомився з усіма матеріалами справи, про що свідчить його власноручний підпис(а.с. 211). Крім того, після розгляду справи судом першої інстанції, за клопотанням засудженого, йому була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи та протоколом судового засідання, проте ОСОБА_1. відмовився від ознайомлення з вказаними матеріалами (а.с. 355).

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, дотримався вимог ст. 65 КК України і призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

головуючого	Коновалова В.М.,
суддів	Кривенди О.В., Скотаря А.М.,