Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 25 листопада 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 2 червня 2008 року та на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 16 липня 2008 року щодо ОСОБА_3.

Цією постановою кримінальну справу щодо

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1

раніше не судимого,

обвинувачуваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, закрито на підставі ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України з передачею його на поруки колективу ТОВ "МД Рітейл".

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_3 учинив злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України, за таких обставин.

08 липня 2007 року близько 19 год. ОСОБА_3, знаходячись у дворі багатоквартирного будинку по вул. Леніна с. Котельово, з мотивів особистої неприязні умисно побив ОСОБА_1, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я - більше як 21 день.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, є особою молодого віку, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, добровільно відшкодував у повному обсязі матеріальну шкоду та частково - моральну, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв його розкриттю, позитивно характеризувався, навчався на денному відділенні Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", на спеціальних обліках не перебував та від колективу ТОВ "МД Рітейл" надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею колективу на поруки, Котелевський районний суд постановою від 2 червня 2008 року закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_3, передавши його на поруки зазначеному колективу.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 16 липня 2008 року постанову місцевого суду щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 стверджують, що суд безпідставно передав ОСОБА_3 на поруки. На їх думку, у справі відсутні достатні докази, які б підтверджували факт працевлаштування ОСОБА_3 у ТОВ "МД Рітейл". Посилаються на те, що ОСОБА_3 не розкаявся у вчиненому злочині, а при вирішенні питання про звільнення його на поруки судом не було враховано того, що злочин учинено щодо особи похилого віку.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілих задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, суд може звільнити від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку, про що суд виносить постанову про закриття справи.

При цьому щирим каяттям визнається щиросердне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину, з'явлення із зізнанням, сприяння розкриттю чи розслідуванню злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та інші позитивні дії, що підтверджують усвідомлення особою негативного характеру своєї поведінки, а належно оформленим клопотанням колективу - прийняте на його загальних зборах письмове звернення до суду з мотивованим проханням звільнити члена колективу від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_3 і приймаючи рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу ТОВ "МД Рітейл", суд дотримав цих вимог.

Посилання потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 не розкаявся у вчиненому злочині, безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, учинивши злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України, що відноситься до категорії середньої тяжкості, активно сприяв його розкриттю, свою вину визнав повністю та, як видно з протоколу судового засідання, зауваження на який учасниками процесу не подавались, просив вибачення у потерпілого ОСОБА_1, якому добровільно відшкодував матеріальну шкоду на суму 300 грн. і частково - моральну шкоду на суму 400 грн. та намагався відшкодувати ще 400 грн., проте потерпілий ОСОБА_1 відмовився від отримання відшкодування моральної шкоди, заявленої ним у сумі 5000 грн., частинами. Тобто ОСОБА_3 учиняв дії, які свідчать про його щире каяття у спричиненні ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

При цьому як за місцем проживання, так і навчання ОСОБА_3 характеризувався виключно позитивно (а.с. 127, 128). Підстав не довіряти характеристикам, виданим виконавчим комітетом Котелевської селищної ради Полтавської області та керівництвом факультету "Комп'ютерні і інформаційні технології" Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", немає.

Те, що суд не витребував даних персоніфікованого обліку за 2007 рік, не свідчить про необ'єктивність суду та відсутність доказів на підтвердження роботи ОСОБА_3 у ТОВ "МД Рітейл".

Так, у матеріалах справи наявні завірені належним чином копії документів, які підтверджували те, що ОСОБА_3 працював у ТОВ "МД Рітейл" (копія трудової книжки та виписка з наказу про призначення його на посаду вантажника), а також оформлені в установленому порядку протокол загальних зборів трудового колективу ТОВ "МД Рітейл", на якому прийнято рішення про взяття ОСОБА_3 на поруки, та клопотання про передачу останнього на поруки трудовому колективу.

Колегія суддів не має підстав не довіряти даним, викладеним у зазначених документах.

Оцінивши всі докази у сукупності, місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, з яким погоджується й колегія суддів, про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і передачу його на поруки ТОВ "МД Рітейл".

Те, що злочин учинено щодо особи похилого віку, не впливає на правильність прийнятого судом рішення.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити потерпілому ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_2 у задоволенні їх касаційної скарги.