розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 листопада 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційними скаргами останнього та його захисника-адвоката ОСОБА_2 на судові рішення у даній справі.

Вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 7 грудня 2006 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5, які судові рішення в касаційному порядку не оскаржили та щодо них не внесено касаційне подання прокурора.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в ніч на 11 червня 2005 року, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи біля будинку №8 по бульвару Б.Хмельницького у м.Харкові, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, вчинив розбійний напад на ОСОБА_6, погрожуючи застосуванням пістолета-запальнички, яку останній сприймав як справжній пістолет, та заволодів вказаним у вироку майном потерпілого на загальну суму 661 грн. 03 коп.

В ніч на 17 червня 2005 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи біля середньої школи №32, що розташована по бульвару Б.Хмельницького у м.Харкові, погрожуючи застосуванням пістолета-запальнички, яку потерпілий сприймав як справжній пістолет, вчинив розбійний напад на ОСОБА_7 та заволодів його майном на загальну суму 142 грн. 58 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчинених злочинів. Стверджує, що апеляційний суд поверхово розглянув апеляцію його захисника, а його апеляцію і захисника ОСОБА_8 безпідставно не розглянуто взагалі. Просить врахувати усі пом`якшуючі обставини та пом`якшити призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1-адвокат ОСОБА_2 посилається на істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, у тому числі права на захист, та неправильне застосування кримінального закону, що призвело, на її думку, до неправильної кваліфікації дій її підзахисного. Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні розбійних нападів, а висновки суду грунтуються на незаконних доказах та суперечливих показаннях потерпілих з приводу його погрози застосувати пістолет. Зазначає також про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання. Стверджує про порушення апеляційним судом ст. 377 КПК України. З урахуванням наведеного, просить дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.2 ст.187 на ч.2 ст. 186 КК України та призначити відповідне покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг засудженого та його захисника, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 187 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджуються показаннями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5 в стадії досудового слідства та в суді про вчинення ними розбійних нападів на потерпілих під час яких ОСОБА_1 погрожував останнім запальничкою у вигляді пістолета; показаннями потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про обставини вчинення розбійних нападів щодо них з погрозою застосування зброї; показаннями вказаних у вироку свідків; даними протоколів слідчих дій та висновком судово-товарознавчої експертизи, речовими доказами.

Суди першої та апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисника, аналогічні тим, що викладені у їх касаційних скаргах про неправильну кваліфікацію дій та порушення його права на захист. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими. Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 намагається у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Доводи ОСОБА_1 про необгрунтоване залишення без розгляду його апеляції та його захисника ОСОБА_8 позбавленні підстав. Зі справи видно, що постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 2 листопада 2007 року апеляцію ОСОБА_1 визнано такою, що не підлягає розгляду, оскільки ним не усунено протягом 7 днів недоліків поданої апеляції. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31 січня 2008 року вказану постанову залишено без зміни. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 25 березня 2008 року обгрунтовано відмовлено в прийнятті апеляції адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_1 Крім того, під час апеляційного розгляду справи проводилось судове слідство і суд апеляційної інстанції дав аргументовані відповіді на усі доводи апеляції захисника засудженого ОСОБА_1-його матері ОСОБА_9, які аналогічні, по суті, доводам апеляції ОСОБА_8

Твердження засудженого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства є безпідставними, оскільки такі твердження перевірялись судом та не знайшли свого підтвердження.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Місцевий суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується. Отже, підстав для застосування до призначеного йому покарання ст. 69 КК України, про що йдеться у касаційних скаргах, не має.

Апеляційний розгляд справи проведений згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства, а ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Таким чином, перевіряючи справу в межах касаційних скарг, і не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення її до розгляду касаційним судом, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 7 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2008 року відмовити.

головуючого	Пивовара В.Ф.
суддів	Шевченко Т.В., Канигіної Г.В.