Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення.

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2007 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1судимості не має,

за ч.2 ст. 368 КК України виправдано.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 березня 2008 року вирок залишено без змін.

Досудовим слідством ОСОБА_2, який працював заступником начальника Суворовського РВ ГУ МНС України в Одеській області - начальником відділу наглядово-профілактичної діяльності, обвинувачувався в тому, що він, будучи службовою особою, 28 лютого 2006 року приблизно о 16 год. 00 хв. у приміщенні Суворовського РВ ГУ МНС України в Одеській області, розташованого в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 88, отримав від ОСОБА_3., який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4., шляхом вимагання хабар у сумі 100 доларів США за видачу дозволу на експлуатацію магазину - складу побутової хімії, розташованого по Дніпропетровській дорозі, 70, у м. Одесі.

Виправдовуючи ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК України, суд зазначив, що винуватість підсудного в об'ємі пред'явленого йому обвинувачення не доведена.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на незаконність виправдання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК України у зв'язку з неналежною оцінкою судом зібраних по справі доказів та на істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, просить судові рішення скасувати й направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, виправданого та його захисника, які заперечували проти задоволення подання прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів уважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо виправдання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК України є передчасними і не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Згідно з ч.ч.1,4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому вирок повинен бути мотивованим судом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному й визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Як убачається з матеріалів справи та з вироку, виправдовуючи ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК України, суд не дотримався цих вимог закону.

Висновки суду про недоведеність винуватості ОСОБА_2 в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, ґрунтуються на показаннях ОСОБА_2 у судовому засіданні про те, що 22 лютого 2006 року старший інспектор Суворовського РВ ГУ МНС України в Одеській області Романенко О.Л., в провадженні якого перебувала заява ОСОБА_3. про видачу дозволу на початок роботи магазину - складу побутової хімії, розташованого по вул. Дніпропетровська дорога, 70, у м. Одеса, повідомив йому, що 23 лютого 2006 року планує обстежити дане приміщення на відповідність його Правилам пожежної безпеки. Після обстеження вказаного приміщення 24 лютого 2006 року до нього разом із ОСОБА_3 знову прийшов Романенко О.Л. та повідомив про наявність порушень пожежної безпеки на складі - магазині. Він дав вказівку Романенку О.Л. про підготовку документів, необхідних для видачі дозволу на початок роботи магазину, оскільки виявлені порушення дозволяють видати дозвіл проте не безстроковий, а на певний строк. Коли Романенко О.Л. вийшов, він розповів ОСОБА_3. про недостатнє матеріальне забезпечення органів МНС та запитав, чи не може ОСОБА_3 надати благодійну допомогу пожежній охороні, для чого показав стандартний бланк листа від імені директора благодійного фонду ОСОБА_5 На запитання ОСОБА_3., в якій сумі слід надати допомогу, він написав на папірці цифру 500 й пояснив, що сума в гривнях, хоча в якій валюті надаватиметься допомога значення не має. ОСОБА_3 сказав, що бажає надати благодійну допомогу органам МНС, однак у нього немає розрахункового рахунку, а тому він бажає передати 500 грн. йому, щоб він самостійно перерахував гроші Фонду. У зв'язку із виявленим бажанням ОСОБА_3. надати благодійну допомогу органам МНС, він погодився прийняти 500 грн. з метою подальшого перерахування коштів на рахунок Фонду "Сприяння державній пожежній охороні". При цьому ніякого тиску на ОСОБА_3. він не здійснював. В той же день він із своїх особистих коштів перерахував у благодійний фонд 500 грн., так як розраховував, що ОСОБА_3 тоді ж передасть йому гроші, й, оскільки була п'ятниця, він не хотів, щоб гроші залишалися у нього протягом вихідних. Ураховуючи відсутність начальника Суворовського МНС Шушулкова Д.І., за підписом якого видається дозвіл на початок роботи магазину, він телефонував ОСОБА_3. та двічі переносив їх зустріч. 28 лютого 2006 року він повідомив ОСОБА_3., що його документи готові. ОСОБА_3 приїхав і забрав їх в канцелярії, а потім вони разом прийшли до нього в кабінет, де ОСОБА_3 передав йому 100 доларів США, й вийшов. Гроші він поклав у стіл і продовжив працювати, коли в його кабінет увірвалися працівники міліції, які виявили, передані ОСОБА_3 100 доларів США.

Окрім того, на підтвердження недоведеності винуватості ОСОБА_2 в одержанні хабара від ОСОБА_3. суд послався на показання ОСОБА_2, який під час очної ставки між ним та ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_3 добровільно погодився передати йому 500 грн. як благодійну допомогу Фонду "Сприяння державній пожежній охороні", а тому він, ОСОБА_2, самостійно в рахунок майбутньої благодійної допомоги ОСОБА_3. перерахував свої гроші у цей Фонд, а також на показання ОСОБА_3. у суді про те, що 24 лютого 2006 року в розмові з ОСОБА_1 останній запропонував йому надати благодійну допомогу пожежній частині та показав лист благодійного фонду, на що він погодився. Оскільки він декілька раз звертався за дозволом на початок роботи магазину, однак документи не були готові, він звернувся в міліцію із заявою про вимагання хабара, так як уважав передачу благодійної допомоги вимаганням хабара.

На підставі наведеного суд зробив висновок про те, що факт вимагання ОСОБА_1 у ОСОБА_3. хабара є лише припущенням останнього, який помилково розцінив пропозицію ОСОБА_2 про надання благодійної допомоги пожежній охороні як вимагання хабара, й фактично визнав, що грошові кошти в іноземній валюті ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3. не як хабар, а в якості добровільної благодійної допомоги Фонду "Сприяння державній пожежній охороні".

Основним доводом на підтвердження цього висновку є посилання суду на факт перерахування ОСОБА_1 у фонд 500 грн.

Однак ці твердження суду зроблені без належного дослідження й оцінки всієї сукупності доказів по справі, а в певній частині вони суперечать матеріалам справи.

Так, суд поверхово допитав ОСОБА_3. з приводу передачі ним коштів ОСОБА_1

Разом з тим, під час досудового слідства ОСОБА_3 послідовно стверджував про те, що пропозицію ОСОБА_2 про надання допомоги органам МНС він розцінив як вимагання хабара. Обґрунтовуючи таку оцінку дій ОСОБА_2, свідок зазначав, що 24 лютого 2006 року, коли Романенко О.Л. залишив його в кабінеті наодинці з ОСОБА_1, останній запитав його, що він може зробити для пожежної служби й розповів про Фонд благодійної допомоги, куди підприємці можуть перераховувати гроші. При цьому ОСОБА_2 написав на папірці цифру 500 й сказав, що це в гривнах, а також пояснив, що, якщо йому зручно, ці кошти можна передати йому готівкою. Після цього вони обмінялися номерами мобільних телефонів та домовилися про зустріч коли документи будуть готовими та для передачі грошей. В подальшому ОСОБА_2 декілька раз відкладав їх зустріч, пояснюючи це відсутністю керівника їх служби, який підписує такі документи. Також ОСОБА_2 йому повідомив, що дозвіл підпише у керівника, якщо він зробить все як він йому говорив, тобто передасть 500 грн. Він розумів, що у нього незаконно вимагають гроші, а тому звернувся в правоохоронні органи із заявою про те, що ОСОБА_2 вимагає у нього хабар.

Висновок суду про те, що пропозицію ОСОБА_2 про надання благодійної допомоги ОСОБА_3 помилково сприйняв як вимагання у нього хабара, спростовується і іншими матеріалами справи.

Зокрема, суд з недостатньою повнотою з'ясував порядок внесення коштів на рахунок Фонду.

З показань свідка ОСОБА_5 - директора Одеського обласного відділення Всеукраїнського благодійного Фонду "Сприяння державній пожежній охороні" на досудовому слідстві убачається, що відповідно до порядку надання благодійної допомоги Всеукраїнському благодійному Фонду "Сприяння державній пожежній охороні", передбаченому Статутом цієї організації, надання благодійної допомоги фізичними та юридичними особами здійснюється ними самостійно й виключно на добровільній основі, перерахування коштів відбувається лише на безготівковий рахунок. Не дозволяється одержувати гроші особисто співробітниками МНС. Також Статутом Фонду передбачена можливість працівників органів МНС від власного імені надати благодійну допомогу. Одержання ОСОБА_1 від ОСОБА_3. грошей готівкою суперечить в встановленому порядку.

Разом із тим, у матеріалах кримінальної справи копія Статуту вказаного Фонду відсутня, що ставить під сумнів висновки суду першої інстанції, який визнав передані ОСОБА_3 ОСОБА_1 500 грн. благодійною допомогою, так як першоджерельний доказ про порядок надання благодійної допомоги судом не перевірено та не оцінено у судовому засіданні.

Слід зазначити, що питання про наявність практики надання благодійної допомоги особисто від працівників Суворовського РВ ГУ МНС України в Одеській області судом не досліджувалося, інші мотиви, з яких ОСОБА_2 міг перерахувати особисті 500 грн. на рахунок Фонду також не з'ясовувалися.

З огляду на таке посилання суду на квитанцію № 11 від 24 лютого 2006 року, згідно із якою у Фонд від імені ОСОБА_2 здійснено перерахування благодійної допомоги в сумі 500 грн., є безпідставним, оскільки з її змісту не вбачається, що ОСОБА_2 перерахував гроші від імені ОСОБА_3. або ОСОБА_4., інтереси якого ОСОБА_3 представляв.

Окрім того, перерахування коштів у Фонд ОСОБА_1 відбулося ще до передачі йому грошей ОСОБА_3 При цьому по справі не встановлено і не зазначали про це у своїх показаннях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що між ними була домовленість про внесення ОСОБА_1 своїх коштів у Фонд в рахунок майбутньої благодійної допомоги ОСОБА_3.

Отже, судом достовірно не встановлено, з яких мотивів ОСОБА_2 одразу ж після розмови з ОСОБА_3 про надання благодійної допомоги, ще до передачі коштів останнім, за власною ініціативою перерахував особисті гроші на рахунок Фонду.

За таких обставин висновки суду про те, що ОСОБА_2 перерахував 500 грн. як благодійну допомогу від ОСОБА_3. не можна визнати обґрунтованими.

Не здійснена судом й належна перевірка та оцінка даних протоколу розшифровки аудіозапису розмови ОСОБА_3. та ОСОБА_2 24 лютого 2006 року в кабінеті останнього, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 говорив ОСОБА_3., що необхідно хоч щось зробити для служби пожежної безпеки, що існує лист Фонду державної допомоги, який забезпечує їх від звинувачень у корупції, і що необхідно дати 500 грн., якщо ОСОБА_3 хоче отримати дозвіл.

Всім цим доказам суд мав дати належну оцінку в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, що зроблено ним не було.

Тому за наведених обставин висновок суду про виправдання ОСОБА_2 за недоведеністю його винуватості у пред'явленому об'ємі обвинувачення є передчасним, зроблений без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у справі доказів, а тому не може визнаватися законним, у зв'язку із чим вирок суду, а також ухвала апеляційного суду, який при розгляді апеляції прокурора не усунув вказані вище порушення вимог кримінально - процесуального закону, підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи необхідно ретельно дослідити всі докази по справі, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_2 та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 394 і 395 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 березня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати й справу направити на новий судовий розгляд.