Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч.3 ст. 365 КК України виправдано на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20 лютого 2008 року виправдувальний вирок залишено без зміни.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що перебуваючи на посаді заступника голови правління по виробництву ВАТ "Хустський кар'єр", і будучи службовою особою, перевищив свої службові повноваження, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав, що призвело до тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_2.

А саме, 24 липня 2006 року приблизно о 8.30 год. на території ВАТ "Хустський кар'єр" у с.Рокосово Хустського району Закарпатської області, електрик ОСОБА_3, не маючи відповідної кваліфікаційної групи допуску по обслуговуванню електрообладнання напругою понад 1000 Вт., під час проведення ремонтних робіт був уражений електричним струмом, в результаті чого отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. В цей же день, приблизно о 12 год., на території ВАТ "Хустський кар'єр" за домовленістю з ОСОБА_1, електрик ОСОБА_2 проводив ремонтні роботи, під час яких був смертельно уражений електричним струмом.

У касаційному поданні прокурор у зв'язку із безпідставним виправданням ОСОБА_1 просить судові рішення щодо останнього скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що його слід залишити без задоволення за таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Як вбачається, судом при постановленні виправдувального вироку щодо ОСОБА_1 були з достатньою повнотою досліджені всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а висновки, викладені у ньому, відповідають фактичним обставинам справи.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у перевищенні службових повноважень,, що потягло смерть ОСОБА_2

Однак, такі висновки досудового слідства не грунтуються на матеріалах справи і спростовуються доказами, встановленими та перевіреними під час судового слідства по даній справі.

Так, у судовому засіданні, шляхом допиту свідків було доведено, що вирішення питання про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду електрика вирішувалось головою правління ОСОБА_4, що ствердив і сам ОСОБА_4, а також в матеріалах справи є письмовий доказ - угода, яка укладена між ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

В своїх поясненнях свідок ОСОБА_5 ствердив, що 24 липня 2006 року за вказівкою голови правління ОСОБА_4 він перевозив людей з обладнанням для проведення ремонтних робіт по заміні несправного електрообладнання в кар'єрі. Серед цих людей був і ОСОБА_2

Ці обставини підтверджені в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2006 року встановлено факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_2 з ВАТ "Хустський кар'єр" з 24 липня 2006 року на посаді електромонтера 6-го розряду.

На посаду заступника голови правління по виробництву ВАТ "Хустський кар'єр" ОСОБА_1 призначено наказом від 1 жовтня 2005 року.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в його обов'язок входить контроль за виконанням гірничо - підготовчих робіт. А саме, підготовка родовищ до видобування, ведення контролю за дотриманням проектної документації та плану розвитку гірничних робіт.

За своїм фахом він не є енергетиком, а тому вирішувати питання з енергозабезпечення підприємства не міг.

З посадовою інструкцією заступника голови правління по виробництву ВАТ "Хустський кар'єр" ОСОБА_1 був ознайомлений під розписку лише 4 серпня 2006 року, тобто після нещасного випадку на виробництві.

Також, як вбачається з постанови про пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення, на підприємстві ВАТ "Хустський кар'єр" не має жодної посадової особи з 4 групою допуску, яка б давала право проводити інструктаж та видавати електрикам наряди - допуск на виконання робіт.

Вказане свідчить, що на ОСОБА_1 не покладався обов'язок проведення вступного інструктажу працівників, перевірки їх знань з охорони праці, тощо.

Під час проведення робіт по заміні несправного електрообладнання, електрик ОСОБА_2 не наклав переносне заземлення в зв'язку з його відсутністю та не перевірив наявність напруги на залізобетонній опорі, внаслідок чого він був смертельно уражений електричним струмом.

Тобто, смерть електрика ОСОБА_2 є наслідком і його дій внаслідок необережності та недбалості при виконанні ним робіт, пов'язаних з електрострумом.

Таким чином, суд правильно встановив, що аналіз приведених органами досудового слідства доказів і обставин справи в їх сукупності не підтверджує, а спростовує в діях ОСОБА_1 склад зазначеного злочину.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, на підставі дослідження всіх матеріалів, показань самого ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину органами досудового слідства, які не спростовано в суді, колегія суддів вважає виправдувальний вирок законним і обгрунтованим, у зв'язку з чим залишає касаційне подання заступника прокурора Закарпатської області без задоволення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Закарпатської області залишити без задоволення, а виправдувальний вирок Хустського районного суду від 31 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 20 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.