Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 26 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення,

вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від

19 листопада 2008 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Постановлено стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь потерпілих: ОСОБА_7 15000 грн., ОСОБА_8- 32000 грн., ОСОБА_9 - 2000 грн., ОСОБА_10 - 15000 грн., ОСОБА_11- 1700 грн., ОСОБА_12 - 1300 грн., ОСОБА_13- 4300 грн.

У справі також засуджено ОСОБА_6, судові рішення щодо якого не оскаржено в касаційному порядку і на них не внесено касаційного подання.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 16 листопада 2007 року, у період з 13 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., за попередньою змовою з ОСОБА_6, за викладених у вироку обставин, проник у АДРЕСА_1 де таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_7 майно на суму 14519 грн. 92 коп.

20 листопада 2007 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, за викладених у вироку обставин, проник у АДРЕСА_2, де таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_8 майно на суму 31310 грн.

22 листопада 2007 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 за викладених у вироку обставин проник у АДРЕСА_3, де таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_9 майно на суму 1970 грн.

29 листопада 2007 року, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, за викладених у вироку обставин, проник у АДРЕСА_4, де таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_10 майно на суму 15000 грн.

04 грудня 2007 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, за викладених у вироку обставин, проник у АДРЕСА_5, де таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_11 майно на суму 1700 грн.

04 грудня 2007 року, приблизно о 13 год. 40 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, за викладених у вироку обставин, проник у АДРЕСА_6, де таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_12 майно на суму 1135 грн.

05 грудня 2007 року, приблизно о 12 год. 30 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, за викладених у вироку обставин, проник у АДРЕСА_7, де таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_13 майно на суму 4238 грн. 48 коп.

06 грудня 2007 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, за викладених у вироку обставин, проник у АДРЕСА_8, де таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_14 майно на суму 7154 грн. 23 коп.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що місцевий суд безпідставно призначив ОСОБА_5 покарання із застосування ст. 75 КК України, внаслідок чого воно є надто м’яким, а апеляційний суд, у свою чергу, такого допущеного судом першої інстанції недоліку в установленому законом порядку не усунув. Крім того вказує, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог

ст. 358 КПК України розглянув справу за апеляцією прокурора, у якій порушувалося питання про погіршення становища ОСОБА_5, без участі засудженого. Просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 358 КПК України, засуджений та його законний представник підлягають обов’язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого або суд визнає необхідним провести судове слідство.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" (v0001700-06) , відповідно до

ч. 2 ст. 358 КПК України у разі порушення в апеляції питання про погіршення становища засудженого, то він та його законний представник підлягають обов’язковому виклику в апеляційний суд, а захисник засудженого – тільки якщо його участь у справі відповідно до вимог ст. 45 КПК України є обов’язковою. Розгляд справи в апеляційному порядку за відсутності засудженого, його захисника у такому випадку не допускається. У разі неявки цих осіб у судове засідання апеляційний суд має відкласти розгляд справи і вжити заходів, передбачених ст. ст. 288, 289,

ч. 6 ст. 47 КПК України.

Матеріалами справи встановлено, що апеляційний суд цих вимог закону належним чином не виконав і розглянув справу за апеляцією прокурора, в якій порушувалося питання про скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_5 у зв’язку з м’якістю призначеного йому покарання, без участі засудженого, чим порушив його право на захист, що відповідно до ч. 2 ст. 370 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Крім того, відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Апеляційний суд і ці вимоги закону порушив.

Зокрема, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції наводив доводи про те, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України, внаслідок чого призначив йому надто м’яке покарання. Просив скасувати вирок щодо ОСОБА_5 та постановити свій вирок.

Матеріалами справи з’ясовано, що апеляційний суд під час її розгляду в апеляційному порядку, вказавши в ухвалі доводи апеляції прокурора, їх ретельно не перевірив і не проаналізував, відповіді на них не дав і свого рішення про залишення апеляції прокурора без задоволення належним чином не мотивував.

Виходячи з того, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого належить усунути вказані недоліки і, у випадку підтвердження обвинувачення у тому ж обсязі, покарання ОСОБА_5 необхідно призначити з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 Ї 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.