Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що судився:

13.11.2001 р. за ст. ст. 15, 198 КК України

на 1 рік позбавлення волі та був звільнений на

підставі ст. 75 КК України від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

30.01.2004 р. за ст. 185 ч. 3 КК України

на 3 роки 1 місяць позбавлення волі,

звільнений 20.02.2006 р. умовно-достроково

на 11 місяців 13 днів,

і

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянин України, такий, що відповідно

до ст. 89 КК України судимості не мав,

засуджено кожного:

- за ст. 297 КК України до штрафу в сумі 850 гривень;

- за ст. ст. 15, 297 КК України до штрафу в сумі 850 гривень.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 і ОСОБА_2визначено кожному за сукупністю злочинів остаточне покарання у виді штрафу в сумі 1000 гривень.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винними і засуджено за те, що вони 6 листопада 2007 року о 14-ій год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи за попередньою змовою між собою, з метою викрадення предметів, які знаходились на місці поховання, на кладовищі, розташованому в сел. Карла Маркса в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, з місця поховання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 намагались викрасти 7 металевих стовпчиків загальною вартістю 630 гривень, однак свій злочинний умисел до кінця не довели до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки вони були затримані працівниками державного підприємства ""Ритуал".

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що в діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст. 297 КК України, оскільки умисел засуджених було направлено лише на викрадення предметів, які знаходились на місці поховання. Вказує на відсутність посилання у вироку на частину статті 15, що на його думку, не розкриває суті та змісту незакінченого складу злочину. Зазначає, що ОСОБА_1 вчинив злочин через 9 місяців після його умовно-дострокового звільнення, не працював, а тому вважає безпідставним рішення суду про можливість виправлення засудженого без позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційне подання підтримав частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає зміні з наступних підстав.

Як установлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили закінчений замах на викрадення семи металевих стовпчиків, якими огороджувались місця поховання на кладовищі сел. Карла Маркса в м. Макіївці, але свій злочинний умисел до кінця не довели до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані з викраденим на місці події.

Однак, кваліфікуючи дії засуджених за ст.ст. 15, 297 КК України, суд не вказав на частину другу статті 15 КК України, яка визначає поняття закінченого замаху на злочин, а тому така помилка підлягає виправленню касаційним судом.

Крім того, суд визнав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винними у нарузі над могилою, проте даний висновок наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується, оскільки дії засуджених були спрямовані на викрадення з корисних мотивів предметів, що знаходились на місці поховання, і умислом на осквернення могил їх дії не охоплювались.

За таких обставин слід визнати, що в діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст. 297 КК України, а саме наруга над могилою, а тому постановлений щодо них вирок у цій частині підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в їх діях складу даного злочину.

З огляду на зменшення об'єму обвинувачення, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1 та конкретні обставини справи доводи в касаційному поданні прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання не можуть бути визнані слушними.

Інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування судового рішення, у справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 таОСОБА_2 змінити.

Це судове рішення в частині засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 297 КК України скасувати, а провадження в справі закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в їх діях складу даного злочину.

Вважати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засудженими за ч. 2 ст. 15, ст. 297 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції, тобто до штрафу в розмірі 850 гривень.