Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 16 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на постановлене щодо засудженої ОСОБА_5 судове рішення,

вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від

18 листопада 2008 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудиму,

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в банківських установах.

На підставі ч. 4 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від покарання.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона в період з

31 травня 2005 року по 31 липня 2006 року, перебуваючи на посаді керуючої Ракошинським відділенням кредитної спілки "Сяйво Карпат", що розташоване на вул. Леніна, 181 у с. Ракошино Мукачівського району, будучи службовою особою, умисно, повторно, маючи в розпорядженні анкетні паспортні дані громадян

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які раніше отримували кредити в зазначеному відділенні, особисто та з допомогою невстановлених слідством осіб склала пакети офіційних документів для отримання кредитних коштів від імені вказаних громадян за відсутності факту звернення останніх до кредитної спілки для укладення такого договору, внесла до даних документів завідомо неправдиві відомості, склала, видала та підробила їх.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор посилається на те, що суд у мотивувальній частині вироку, визнавши доведеним обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні нею службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість. Також, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК України, суд належним чином не мотивував своє рішення. Крім того вказує, що прокурор в судовому засіданні, змінивши пред’явлене ОСОБА_5 обвинувачення, в порушення вимог ст. 277 КПК України не вручив усім потерпілим у справі копії постанови про зміну обвинувачення. Просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є, зокрема, порушення вимог статей цього Кодексу, які встановлюють надання підсудному права виступити в дебатах.

Згідно з вимогами ст. 318 КПК України по закінченні судового слідства суд переходить до судових дебатів, які полягають у промовах прокурора, потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, захисника, підсудного.

Як убачається з матеріалів справи, суд в порушення вказаних вимог закону не надав право виступити в судових дебатах підсудній ОСОБА_5, що є безумовною підставою для скасування вироку.

Матеріалами справи також встановлено, що під час судового розгляду прокурор змінив пред’явлене ОСОБА_5 обвинувачення та виніс постанову про перекваліфікацію дій останньої з ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до правил ст. 277 КПК України, прийшовши до переконання, що пред’явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення.

Однак прокурор у постанові про зміну ОСОБА_5 обвинувачення в порушення вимог ст. 277 КПК України не сформулював нове обвинувачення та не виклав докладні мотиви прийнятого рішення.

Зазначене свідчить, що суд розглянув справу за відсутності остаточного обвинувачення, висунутого органами досудового слідства ОСОБА_5, а отже, постановив вирок по неконкретно пред’явленому їй обвинуваченню.

Окрім того, суд даючи юридичну оцінку вчиненим ОСОБА_5 діянням, зазначив, що вони підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 367 КК України, хоча визнав доведеним, що ОСОБА_5 вчинила службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

За таких обставин вирок суду першої інстанції постановлено з істотними порушеннями вимог кримінально – процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване й справедливе судове рішення, у зв’язку з чим він підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути вказані недоліки, врахувати доводи касаційного подання і прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від

18 листопада 2008 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.