Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 13 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 6 липня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Біла Церква,

мешканця с. Мала Вільшанка Київської області,

такого, що судимості не має,

визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України і виправдано по суду.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2007 року зазначений вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 4 листопада 2005 року, перебуваючи на посаді голови Сквирської районної державної адміністрації Київської області, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, дав усну неправомірну вказівку повністю вилучити тираж друкованого засобу масової інформації "Громадсько-політична газета "Вісник Сквирщини", який мав бути поширений 5 листопада 2005 року. Того ж дня о 17 годині тираж районної газети "Вісник Сквирщини" було вилучено з приміщення друкарні ВАТ "Сквирська друкарня", що розташована у будинок № 7 по вул. Щорса та доставлено до службового кабінету ОСОБА_1 в будинку № 28 по вул. Богачевського в м. Сквира. Після втручання головного редактора зазначеної газети, тираж було доставлено передплатникам 8 листопада 2005 року.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, і направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно визначено склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, тому ОСОБА_1 виправдано незаконно. Крім того, посилається та невідповідність вироку суду першої інстанції вимогам ч. 4 ст. 327 КПК України, оскільки в резолютивній частині вироку суд не зазначив передбаченої законом підстави виправдання ОСОБА_1

У запереченнях на касаційне подання прокурора, виправданий ОСОБА_1 просить залишити подання без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка частково підтримала касаційне подання та вважала за необхідне скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1, а справу - направити на нове розслідування, виправданого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2. про залишення касаційного подання без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Визнаючи ОСОБА_1 невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України суд указав, що в суді не доведено того, що він перешкоджав законній професійній діяльності журналістів, примушував їх до поширення чи непоширення будь-якої конкретної інформації, а також те, що ОСОБА_1, надаючи розпорядження щодо тимчасового вилучення тиражу газети, не усвідомлював, що перешкоджає законній діяльності журналістів до розповсюдження або відмови від розповсюдження інформації.

Зазначені висновки суд обґрунтував тим, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 171 КК України виявляється в діях, які спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів лише у випадках, якщо таке перешкоджання здійснювалось шляхом примушування журналістів до поширення або відмови від поширення інформації.

За твердженням суду потерпілим від даного злочину є журналісти, тобто особи, які перебувають у трудових або інших договірних відносинах із засобами масової інформації та які здійснюють збір, редагування і поширення матеріалів для певного засобу масової інформації, а потерпілі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були журналістами.

Наведені висновки суду не в повній мірі ґрунтуються на діючому законодавстві, їх зроблено без урахування того, що злочин, передбачений ч.1 ст. 171 КК України віднесено до п'ятого розділу КК України (2341-14) , в якому містяться злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Крім того, мотивуючи виправдання ОСОБА_1 у вчиненні злочину, суд допустив суперечності: дійшовши до висновку про недоведеність його вини, визнав, що сам по собі факт затримки виходу газети з вини ОСОБА_1, тобто порушення ним вимог ч. 5 ст. 18 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", не утворює складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що перед вилученням тиражу газети "Вісник Сквирщини" ОСОБА_1 висловлював зауваження щодо недостатнього висвітлювання в газеті необхідних питань. Вона вважала, що, затримавши вихід газети, ОСОБА_1 порушив інтереси читачів.

Допитані судом свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8. пояснювали, що в черговому випуску газети № 48 від 5 листопада 2005 року були опубліковані відповідно їх поетичний етюд, статті.

У той же час, ОСОБА_1було пред'явлено обвинувачення у тому, що він грубо порушив права людини та громадянина на вільне поширення інформації, створивши незаконні перепони щодо поширення інформації журналістами редакції "Громадсько-політична газета "Вісник Сквирщини". Однак, у порушення вимог статей 131, 132 КПК України в постанові про притягнення як обвинуваченого не конкретизовано, поширенню якої саме інформації створені перепони та яким саме журналістам.

У зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вирок суду та ухвала апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа, з урахуванням думки прокурора в касаційній інстанції - на нове розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 6 липня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 5 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на нове розслідування прокурору Сквирського району Київської області.